√лавна¤


нелегкими випробуванн¤ми. “а за будь-¤ких обставин вона не завми≠рала повн≥стю. ѕригн≥чен≥ мисте≠цьк≥ сили жевр≥ли прот¤гом трива≠лого часу, щоб розкв≥тнути лише за умов –ад¤нськоњ влади. Ќародне мистецтво явор≥вщини рад¤нського часу Ч ¤скраве ≥ бага≠тогранне художнЇ ¤вище. ѕеред≠умови дл¤ всеб≥чного розвитку на≠родноњ художньоњ творчост≥ були закладен≥ тут уже в перш≥ роки –ад¤нськоњ влади. ќдразу п≥сл¤ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, в 1946 о. у яворов≥ в≥дкриваЇтьс¤ профес≥й≠но-техн≥чне училище художн≥х ре≠месел (з 1968 р. знаходитьс¤ в се≠лищ≥ ≤≈ано-‘ранкове), ¤ке за роки свого ≥снуванн¤ виховало ц≥лу пле≠¤ду р≥зьбар≥в. ƒос¤гненн¤ майстр≥в учбового закладу швидко стають надбанн¤м ус≥х р≥зьбар≥в краю. ” творч≥й лаборатор≥њ училища вдосконалено художньо-техн≥чн≥ прийоми п≥длакового р≥зьбленн¤, з нею пов ¤заний розвиток тематич≠ноњ багатоф≥гурноњ скульптури Ч нового тут ¤вища в художньому р≥зьбленн≥ по дереву. «авд¤ки учи≠лищу молод≥ р≥зьбар≥ навчились працювати в техн≥ц≥ ≥нтарс≥њ та ≥н≠крустац≥њ.

–озвитку мистецтва художньоњ обробки дерева спри¤Ї ч≥тка орга≠н≥зац≥¤ р≥зьбар≥в у в≥дпов≥дн≥ ви≠робнич≥ колективи, з 1944 р.Ч у цехах промкомб≥нату, л≥сгоспу та арт≥л≥ ≥м. “. √. Ўевченка, а зго≠дом Ч ≥ на мебльовому комб≥нат≥. ÷е добре орган≥зован≥ художн≥ ви≠робництва, де працюють р≥зьбар≥ середнього ≥ молодшого покол≥нь ≥з спец≥альною профес≥йною осв≥тою. јсортимент вироб≥в згаданих п≥д≠приЇмств своњми художн≥ми ¤ко≠ст¤ми повн≥стю в≥дпов≥даЇ сучас≠ним естетичним запитам рад¤н≠ських людей.

ѕоширене в район≥ також домаш≠нЇ виробництво. “ак, буквально у

кожн≥й хат≥ по вулиц≥ Ћен≥на м≥ста яворова (колишнЇ ћале ѕередм≥≠ст¤) чолов≥ки у в≥льний в≥д робот≥; час виточують з дерева р≥зн≥ ви≠роби, ¤к≥ розмальовують переваж≠но ж≥нки, а часом ≥ д≥ти-школ¤р≥. Ќа особливу увагу заслуговують, зокрема, ≥грашки, ¤к≥ Ї емоц≥йними мистецькими витворами, що виро≠стають на народн≥й традиц≥йн≥й основ≥. ’арактерно, що р≥зьбар≥ не повторюють досл≥вно художньо- техн≥чних прийом≥в попередн≥х по≠кол≥нь, а творчо њх переосмислю≠ють. Ќаприклад, давн≥й мотив ¤вор≥вських мальованих скринь Ч Ђкачечкиї Ч використовуЇтьс¤ у плоскому р≥зьбленн≥. јле цей мо≠тив трактуЇтьс¤ полегшено, укла≠даЇтьс¤ в ≥ншому ритм≥ ≥ п≥дпор¤д≠ковуЇтьс¤ новому художньому зав≠данню. ¬≥н, ¤к ≥ багато ≥нших мо≠тив≥в, завд¤ки новаторському п≥д≠ходу до використанн¤ народних мистецьких традиц≥й, почав усп≥ш≠но служити в сьогодн≥шньому де≠коруванн≥.

” форм≥ домашнього виробництва розвиваЇтьс¤ тепер плет≥нн¤ з ро≠гози, соломи, лози. —ела ¬≥льша- ниц¤ ≥ Ўкло, наприклад, сьогодн≥ стали в≥домими осередками худож≠нього плет≥нн¤ на Ћьв≥вщин≥. Ќайпоширен≥шим р≥зновидом ху≠дожньоњ творчост≥ на явор≥вщин≥ у наш час Ї вишивка. Ќею за≠ймаютьс¤ чи не в кожн≥й хат≥, у к≥лькох селах району працюють цехи художньоњ вишивки Ћьв≥в≠ськоњ художньоњ фабрики ≥м. Ћес≥ ”крањнки. ¬ домашн≥х умовах ви≠конуютьс¤ декоративн≥ дор≥жки, скатертини, рушники, наволочки, комплекти серветок тощо. ќснов≠ний асортимент цех≥в художньоњ вишивки становл¤ть ж≥ноч≥ блузи та чолов≥ч≥ сорочки, серветки, руш≠ники.

¬с≥ види народного мистецтва явор≥вщини орган≥чно пов'¤зан≥


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz