ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНИХ ТКАНИН, ВИШИВКИ І ВБРАННЯ Художнє ткацтво — найпоширеніший вид народної творчості в Яво- рівському
районі. Місцеві ткачі користувались різноманітною сировиною, техніками
виконання, їх вироби відзначає багатство декорування, практична доцільність,
різноманітність застосування. Це й тканини інтер'єрного призначення: покривала
(плахти), скатертини (настільники); тканини для одягу, поштучного виробу —
перемітки, головні убори, крайки. Виготовлення тканин було пов'язане з використанням
необхідних знарядь, багатовікового навику. Художні якості цих тканин
зумовлюються їх фізичними, технічними властивостями, характером декорування.
За художньо-технічними прийомами декорування тканини Яворівщини можна
поділити на дві групи. До першої належать тканини, художні засади яких
формуються в процесі ткання або плетіння; до другої — тканини, які отримують
декоративне оформлення після ткання чи плетіння. На виготовлення тканин першої
групи мали великий вплив матеріал — сировина, її природні властивості, якість
підготовки волокон до ткання і їх відповідне змішування, художньо-технічні
прийоми ткання або плетіння та колористичне рішення. Льон, коноплі і овеча вовна — сировина
для домашнього ткацтва. Болотистість в лісах, перевага лугових пасовищ, непридатних
для випасу овець, були причиною того, що їх на Яворівщині розводили менше,
порівняно з іншими районами, і тому тут рідко виготовляли вовняні тканини, а,
виходячи з місцевих умов, використовували льон та коноплю. В районі практикувалося змішування
волокон льону і конопель в певних пропорціях. Як пояснюють жінки, м'які волокна
льону полегшують тверді волокна конопель. В окремих селах ткачі знаходили свої
пропорції змішування волокон льону і конопель для прядіння ниток, досягаючи
певного декоративного ефекту в майбутній тканині, отриманого від переливів
світлих відтінків м'яких волокон льону із сіруватими, твердішими волокнами
конопель. Підготовка сировини і виготовлення
тканини передбачали тонке розуміння матеріалу, знання усіх етапів обробки
волокон для ткання, вміння усвідомити і передбачити декоративні ефекти
майбутньої тканини. Важливу роль при цьому відігравало добре володіння різними
технологічними процесами. Наприклад, тривалість вимочування конопель чи льону
у воді впливали на кольори і відтінки волокна, а висушування — на легкість та
еластичність. Готували волокна і пряли нитки
жінки майже в кожній хаті. Мистецька вправність пряхи полягала в умінні
напрясти нитки рівні, тоненькі і міцні. Не випадково про добру прядильницю
говорили: «Її нитки рівні, як струна, полотно з них гарне буде». Підготовлені
нитки змотували в пасма. Щодо техніки виготовлення розрізняються тканини
простого і чи- новатого ткання. Найпоширеніша в східнослов'янських народів —
техніка простого переплетіння \ яка полягала в тому, що нитки піткання
перекидали через зів основи, утворений двома підніжками верстата. Основним при
цьому була чітка ритміка перебирання ниток основи, рівномірне розміщення і
натягання ниток човником, відповідна щільність їх зби-