Главная


ХУДОЖНІ

ОСОБЛИВОСТІ

НАРОДНИХ

ТКАНИН,

ВИШИВКИ

І ВБРАННЯ

 

 

 

 

ТКАНИНИ

 

Художнє ткацтво — найпоширені­ший вид народної творчості в Яво- рівському районі. Місцеві ткачі ко­ристувались різноманітною сиро­виною, техніками виконання, їх ви­роби відзначає багатство декору­вання, практична доцільність, різ­номанітність застосування. Це й тканини інтер'єрного призначення: покривала (плахти), скатертини (настільники); тканини для одягу, поштучного виробу — перемітки, головні убори, крайки. Виготов­лення тканин було пов'язане з ви­користанням необхідних знарядь, багатовікового навику. Художні якості цих тканин зумовлюються їх фізичними, технічними властиво­стями, характером декорування. За художньо-технічними прийома­ми декорування тканини Яворів­щини можна поділити на дві гру­пи. До першої належать тканини, художні засади яких формуються в процесі ткання або плетіння; до другої — тканини, які отримують декоративне оформлення після ткання чи плетіння. На виготовлення тканин першої групи мали великий вплив мате­ріал — сировина, її природні вла­стивості, якість підготовки волокон до ткання і їх відповідне змішу­вання, художньо-технічні прийо­ми ткання або плетіння та колори­стичне рішення.

Льон, коноплі і овеча вовна — си­ровина для домашнього ткацтва. Болотистість в лісах, перевага лу­гових пасовищ, непридатних для випасу овець, були причиною то­го, що їх на Яворівщині розводи­ли менше, порівняно з іншими ра­йонами, і тому тут рідко виготов­ляли вовняні тканини, а, виходячи з місцевих умов, використовували льон та коноплю.

В районі практикувалося змішу­вання волокон льону і конопель в певних пропорціях. Як пояснюють жінки, м'які волокна льону полег­шують тверді волокна конопель. В окремих селах ткачі знаходили свої пропорції змішування волокон льону і конопель для прядіння ни­ток, досягаючи певного декоратив­ного ефекту в майбутній тканині, отриманого від переливів світлих відтінків м'яких волокон льону із сіруватими, твердішими волокнами конопель.

Підготовка сировини і виготовлен­ня тканини передбачали тонке ро­зуміння матеріалу, знання усіх ета­пів обробки волокон для ткання, вміння усвідомити і передбачити декоративні ефекти майбутньої тканини. Важливу роль при цьому відігравало добре володіння різ­ними технологічними процесами. Наприклад, тривалість вимочуван­ня конопель чи льону у воді впли­вали на кольори і відтінки волок­на, а висушування — на легкість та еластичність.

Готували волокна і пряли нитки жінки майже в кожній хаті. Мис­тецька вправність пряхи полягала в умінні напрясти нитки рівні, то­ненькі і міцні. Не випадково про добру прядильницю говорили: «Її нитки рівні, як струна, полотно з них гарне буде». Підготовлені нит­ки змотували в пасма. Щодо техніки виготовлення роз­різняються тканини простого і чи- новатого ткання. Найпоширеніша в східнослов'янських народів — техніка простого переплетіння \ яка полягала в тому, що нитки піткання перекидали через зів ос­нови, утворений двома підніжками верстата. Основним при цьому була чітка ритміка перебирання ниток основи, рівномірне розмі­щення і натягання ниток човни­ком, відповідна щільність їх зби-


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz