ванн¤ л¤дою. ¬≥д ус≥х цих факто≠р≥в
залежала структура полотна. Ћл¤не та конопл¤не полотно ши≠роко використовували
дл¤ виготов≠ленн¤ ж≥ночого ≥ чолов≥чого од¤≠гу Ч сорочок, перем≥ток, хусток,
запасок та тканин ≥нтер'Їрного призначенн¤ Ч скатертин, покри≠вал на л≥жка,
рушник≥в, наволочок тощо. «алежно в≥д призначенн¤ ткач≥ в≥дпов≥дно ткали
полотна Ч тонш≥ або грубш≥, м'¤к≥ш≥ або твер≠д≥ш≥, р≥дшого або густ≥шого пере≠плет≥нн¤.
ќсобливо вибагливо тка≠ли полотно на ж≥ноч≥ головн≥ убо≠ри Ч перем≥тки Ч ≥ св¤тков≥
сороч≠ки, ¤к≥ вид≥л¤лис¤ тонк≥стю пр¤де≠них ниток ≥ р≥вном≥рн≥стю р≥день≠кого
м'¤кого переплет≥нн¤. “канн¤ тонких полотен вимагало неаби¤коњ майстерност≥,
¤ка дивуЇ своЇю до≠сконал≥стю. “оненьке полотно треба було р≥д≠ко
виткати, добре виб≥лити на рос≥ ≥ сонц≥, лиш тод≥ воно виблискува≠ло
ср≥бл¤стими переливами факту≠ри ручнопр¤дених ниток основи ≥ п≥тканн¤. ѕро таке
полотно в на≠род≥ казали: Ђѕогл¤нь на це по≠лотно, ¤ке воно ненагл¤днеї. “он≠к≥
полотна туг≥шоњ структури йшли на св¤тков≥ скатертини Ч наст≥ль≠ники.
’арактерною рисою ¤вор≥в- ських скатертин було розм≥щенн¤ на полотн≥ довжиною в
2Ч3,5 м ≥ шириною 70Ч80 см червоних па≠сочк≥в; р≥вном≥рно, в строг≥й рит≠м≥ц≥,
через 10Ч15 см, одиночн≥ чи попарн≥, вони роз'Їднувались од≠н≥Їю чи двома
фабричними нитка≠ми. ¬ наст≥льниках народн≥ ткач≥ прагнули показати красу
тканини, полиск ≥ гру с≥руватого невиб≥ле- ного льону ≥ гармон≥йне його поЇд≠нанн¤
з червоним кольором неши≠роких, дел≥катно розкиданих чер≠воних смуг, плавний
ритм ¤ких на≠давав наст≥льнику урочистост≥. –ушники лише на початку XX ст.
почали ширше входити в хатн≥й ≥нтер'Їр. њх
виготовл¤ли з вузького лл¤ного полотна («ќЧ40 см) ≥з симетричними поперечними
неши≠рокими смугами по кра¤х. ѕере≠плет≥нн¤ б≥лоњ основи лл¤них ни≠ток
червоними фабричними ство≠рюЇ своЇр≥дне звучанн¤ кольору й ур≥зноман≥тнюЇ
фактуру тканини. « 1920-х рок≥в декоративн≥ смуги на рушниках зам≥нила вишивка.
—кладн≥ша техн≥ка тканн¤ чинова- того полотна, ¤ке в окремих селах району
називали Ђдрелехї *. “ка≠ли його чотирма п≥дн≥жками ≥, на в≥дм≥ну в≥д поширених
в ус≥х райо≠нах ”крањни чиноватих полотен з орнаментальними мотивами Ђв со≠сонкуї,
Ђзубц≥ї, Ђу в≥чкаї тощо, тут його ткали переважно в ск≥сн≥ вузеньк≥ рубчики Ч
Ђцвистиї. ƒл¤ цього перебирали в певн≥й систем≥ нитки основи, човником дв≥ч≥
про≠кладали нитку п≥тканн¤ ≥ приби≠вали л¤дою. ¬ чиноватих полот≠нах ск≥сн≥
пружки, густо ≥ р≥вно≠м≥рно розм≥щен≥, рельЇфн≥ше ви≠ступали над основою,
впливали на