головний могив Ч дерево з симет≠ричними
г≥лками, що нагадують руки, прост¤гнут≥ догори. ÷ей дав≠н≥й мотив, ¤кий пережив
культове значенн¤ ≥ перетворивс¤ в чисто декоративний елемент, по-р≥зному
вводитьс¤ в композиц≥ю вишивки ¤вор≥вських запасок. ¬≥н не ко≠п≥юЇтьс¤
однаково, а творчо ≥мпро≠в≥зуЇтьс¤ вишивальниц¤ми. ¬ражаЇ надзвичайно
артистична геометризац≥¤ поширених мотив≥в Ђдереваї, Ђсонечкаї, Ђ¤г≥докї, Ђсо≠сонокї.
√еометричному трактуван≠ню п≥дпор¤дкован≥ нов≥ мотиви, ¤к≥ поступово вход¤ть у
вишивку: Ђчо≠лов≥чкиї, Ђжуравликиї, Ђбдж≥лкиї, Ђкачечкиї, Ђрачкиї та ≥н. ƒавн≥
за≠паски мережились ≥ вишивались с≥рими воскованими лл¤ними нит≠ками. ¬веденн¤
в вишивку бл≥до- червоного кольору надавало мере≠живу дел≥катного золотистого
в≥д≠т≥нку. Ќа початку XX ст. запаски вишивалис¤ фабричними червони≠ми ≥ чорними
нитками, мережили≠с¤ Ч с≥рими лл¤ними. —воЇр≥дний вид ¤вор≥вськоњ вишив≠ки
прикрашаЇ головний ж≥ночий уб≥р Ч бавниц≥. ¬≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д великих
головних убор≥в за≠м≥жн≥х ж≥нок Ч перем≥ток (60 X X кол≥р вишивки бавниць з додатком
вузеньких стр≥чок Ч зелених, оран≠жевих, син≥х ниток робив вишивку ¤скравою,
веселою, рад≥сною. як≠що червоний кол≥р зм≥нювавс¤ си≠н≥м, бл≥до-рожевим з
додатком чорного, то бавниц¤ мала ≥нше при≠значенн¤ ≥ називалась жал≥б≠ною. омпозиц≥¤ вишивки бавниц≥ скла≠даЇтьс¤
з горизонтальних стр≥чок: Ђкушн≥ркиї Ч ск≥сних, по краю переплетених ст≥бк≥в;
Ђк≥скиї Ч ск≥сних, переплетених по центру ст≥бк≥в; Ђзубц≥вї Ч пр¤моњ л≥н≥њ з
зубчиками. —тр≥чки розд≥лен≥ впе≠рем≥ж зеленими, жовтими, син≥ми нитками Ч
Ђпрутикамиї. ѕосереди≠н≥ густо вишитих стр≥чок, що су≠ц≥льно закривають
тканину,Ч цен≠тральна горизонтальна смуга. Ќа њњ б≥лому фон≥ чергуютьс¤ вишит≥
по≠зм≥нно ромбики, трикутники, моти≠ви з хрестик≥в або р¤д з'Їднаних ромб≥в. ÷е
найб≥льш поширен≥ мо≠тиви бавничковоњ вишивки, кожен з них маЇ в≥дпов≥дну
техн≥ку виши≠ванн¤. ¬с¤ вишивка бавниц≥ обрамлена
др≥бними зубц¤ми. ¬ик≥нчена бав≠ниц¤ густо вив'¤заними петлевид- ними вовн¤ними
торочками висо≠тою 1 Ч1,5 см. ѕоверх бавниц≥ ви≠в'¤зувалась хустка. ¬
¤вор≥вських хустках на одному роз≥, при рубц≥, вишивали смугу завширшки 4Ч5 см
з окремих кв≥т≠кових букет≥в Ч Ђкитицьї або кв≥≠тковоњ г≥рл¤нди, окреслюючи три≠кутне
поле дл¤ центрального узо≠ру Ч вазона. „асто це поле под≥≠л¤ли ск≥сними
перес≥чними л≥н≥¤ми на р≥вн≥ ромби Ч Ђв≥конц¤ї, в ¤ких вишивали маленьк≥ кв≥ти,
¤г≥дки, з≥бран≥ в букети. омпозиц≥¤ ор≠наментальних кв≥ткових мотив≥в на таких
хустинах була надзвичайно р≥зноман≥тною. Ђ¬азонї, Ђкитиц¤ї ≥ Ђг≥льцеї на
¤вор≥вських хустинах завжди ви-