та їх комбінування, Й. Станько створив досить складні композиції в
декоруванні виробів з дерева. Серед них найбільш поширені стрічкова, розеткова,
вазонна. Й. Станько з допомогою циркуля, лінійки і цвяха накреслював на виробах
геометричну основу — схему Стрічкову композицію утворював
Йосип Петрович із елементів, що мали паралельне спрямування з різним темпом
орнаментального ритму, який залежав від ширини стрічки, провідного мотиву та
кількості інших елементів. Різноманітні відстані між ними утворювали композицій. На прямокутній,
квадратній або круглій площині майстер проводив вертикальні і горизонтальні
осі симетрії, перетин яких утворював центр схеми. Крім цього, площини поділялись відповідно
до задуму діагоналями, радіусами, колами. Всі ці лінії створювали сітку, яка
визначала місце розміщення орнаментальних мотивів. Крайні сторони названих площин
завжди обрамлені бордюром, замкненим з двох сторін однією або двома різьбленими
лініями. Геометрична схема допомагала визначити пропорційне співвідношення між усіма елементами і домогтися цільності їх
композиції. орнаментальна композиція на чо-
тирьохгранній шкатулці. В центрі кришки розміщена «вазонна» композиція з
мотивів «качечок», листочків в обрамленні листкового віночка. Бічні сторони
шкатулки не поділені на площини, лише внизу орнаментовані смугою, аналогічною
бордюрові кришки. Й. Станько добивався в своїх роботах
ефективності та емоційності звучання світло-тіньових переходів одного кольору.
Високі художні якості виступають в шестигранній шкатулці, декорованій
тонкорізьб- леними орнаментальними мотивами, які вражають майстерністю
технічного виконання, продуманістю художнього вирішення. В 1961 р. Й. Станько
за ряд сувенірних виробів одержав першу премію Республіканського художнього
фонду. Творчість Й. П. Станька визначила
певний напрям у розвитку орнаментального різьблення, який підтримали і
розвинули його учні. Сьогодні учні Й. Станька — відомі
майстри орнаментального різьблення, активні учасники обласних,
республіканських та всесоюзних виставок. Вони розвинули і далі удосконалюють
художньо-технічні прийоми різьблення, оновлюють, посилюють його
емоційно-художнє звучання. Творчо працюють С. М. Мельник, К.
М. Кавас, М. К. Канарчик, В. В. Іодловський, Б. І. Калюжний, Л. Корчак, Р.
Никула. Сава Миколайович Мельник — один з перших учнів Й. Станька. В 1951 р.
після закінчення Косів- ського училища прикладного мистецтва — викладач
Яворівської школи художніх ремесел. З цього часу він працює з Йосипом Петровичем
і разом з ним розробляє нові елементи, мотиви, композиції. Скоро захопився
молодий майстер яворівським різьбленням. Його
дальшому розвиткові і вдосконаленню він постійно приділяє велику увагу, плідно
працює як автор і педагог. З 1953 р. Сава Миколайович — постійний учасник
обласних, республіканських, всесоюзних виставок, він нагороджений 10 медалями,
з них 4 — золоті. Касіян Матвійович Кавас закінчив Яворівську школу художніх
ремесел в 1956 р. Орнаментальне різьблення він освоював під керівництвом Й.
Станька. Вже під час навчання Касіян Матвійович створив ряд цікавих композицій
для декорування тарілок, шкатулок, сувенірних виробів. Він швидко освоїв
техніку яворівського різьблення. З 1960 р. бере участь у виставках, з 1961 р.
працює викладачем різьблення в професійно-технічному училищі. Нагороджений
двома срібними медалями. Кавас сміливо включає в орнаментику нові деталі,
по-іншому трактує мотиви «качечок». Оригінальний почерк Канарчика Михайла Карловича, який закінчив школу
художніх ремесел в 1961 р. в класі С. М. Мельника. Його роботи свідчать про
творчі здібності і художній смак, добре володіння технічними прийомами
різьблення, пошуки шляхів полегшення орнаментації і виділення провідних
мотивів в композиційних рішеннях. Багато уваги приділив різьбар новим формам
виробів і пристосуванню до них орнаментики. Всі вироби він злегка прикоп- чує вогнем, потім бейцує, полірує, наносить
орнаментальні композиції плоским різьбленням. На площинах виробів виділяється
легкий перехід від темніших смуг до ясного кольору деревини. Михайло Карлович
— активний учасник виставок декоративного мистецтва. Організаційний комітет