ерам≥ка Ч ц≥каве ¤вище в худож≠н≥й творчост≥ явор≥вщини, худож≠н¤ своЇр≥дн≥сть ¤кого зумовлена ¤к специф≥чними особливост¤ми, при≠таманними цьому видов≥ мистецт≠ва, так ≥ м≥сцевими умовами роз≠витку.

јнал≥з пам'¤ток XVIIIЧXIX ст. даЇ п≥дстави стверджувати, що на явор≥вщин≥ виготовл¤лись пере≠важно керам≥чний посуд, кахл≥, ди≠т¤ч≥ ≥грашки. ѕров≥дне м≥сце зай≠мав побутовий посуд. —аме в≥н ви≠значаЇ характер одного з п≥зн≥х етап≥в розвитку керам≥ки явор≥в≠щини.

¬иготовленн¤ у XIX ст. високо≠¤к≥сних художн≥х керам≥чних виро≠б≥в, ¤к≥ в значн≥й к≥лькост≥ зберег≠лис¤ в музе¤х, було б неможливе без попереднього досв≥ду, набуто≠го прот¤гом тривалого часу. «розум≥ло, що XIX ст.Ч це п≥зн≥й етап розвитку керам≥чного вироб≠ництва, ¤кий характеризуЇтьс¤ в основному використанн¤м форм ≥ декору, вироблених ран≥ше.

ѕроте це не було простим коп≥юванн¤м, а творчою ≥нтерпретац≥Їю тради≠ц≥йних принцип≥в формотворенн¤, декоруванн¤, ставленн¤ до матер≥а≠лу, ¤к≥ складались ≥ розвивались на явор≥вщин≥ впродовж в≥к≥в. ѕроцес удосконаленн¤ художн≥х ¤костей керам≥ки був пов≥льний, але поступальний, хоча й при дуже прим≥тивн≥й техн≥ц≥. ѕ≥ч в≥ками, з погл¤ду конструкц≥њ, лишалас¤ не≠зм≥нною

ƒл¤ виготовленн¤ кера≠м≥чних вироб≥в використовувалась на¤вна в район≥ червона ≥ б≥ла гли≠на, що добувалась в≥дкритим спо≠собом. ѕ≥дготовка глини до вироб≠ництва залежала в≥д њњ сорту. як в≥домо, глина буваЇ жирна ≥ п≥сна. ¬ район≥ на¤вна жирна глина (Ђдобраї, Ђмаснаї). ¬ н≥й мало п≥ску, вона легка в робот≥ ≥ пла≠стична. —труктура ст≥нок посуди≠ни з такоњ глини щ≥льна, малопори-

ста. ўоправда, при випал≥ посуд з Ђмасноњї глини часто тр≥скаЇть≠с¤. ўоб запоб≥гти цьому, майстри додавали до нењ частину п≥ску або глину з дом≥шками п≥ску. ƒл¤ фор≠муванн¤ посуду використовували гончарний круг поширеноњ на ”к≠рањн≥ конструкц≥њ ².