« кольорових полив переважали зелена ≥ коричнева. ‘оном дл¤ розпису ними служила поверхн¤, вкрита б≥лою глиною. ѕрактичний досв≥д, естетичний смак допомагали майстрам оволод≥ти таЇмниц¤ми випалу. „ар≥вна сила вогню оста-

‘орми ¤вор≥вських керам≥чних ви≠роб≥в здавна мали безпосередн≥й зв'¤зок з побутом. ¬они виникали ≥ розвивались ¤к найб≥льш доц≥ль≠н≥ в побут≥, зручн≥ дл¤ щоденного користуванн¤. ¬ процес≥ формо≠творенн¤ завжди вир≥шувалос¤ пи≠танн¤ Їдност≥ ужитковост≥ ≥ краси. Ќаприклад, вушко в глечику ви≠гнуте так, щоб його було зручно вз¤ти в руки. ¬оно м≥цне, гармо≠н≥йно поЇднане з формою, не ви≠риваЇтьс¤ з нењ. ’удожн¤ ¤к≥сть форм залежить в≥д пропорц≥йного в≥дношенн¤ частин до ц≥лого.

ѕри анал≥з≥ форм горщик≥в, мисок, глечик≥в тощо стаЇ зрозум≥лим, що њх художн¤ досконал≥сть Ч це ре≠зультат багатов≥кового в≥дбору з урахуванн¤м утил≥тарного призна≠ченн¤. ¬≥домий рад¤нський мисте≠цтвознавець ќ. Ѕ. —алтиков п≥д≠креслював, що одна з важливих ¤костей твор≥в народного мистецт≠ва пол¤гаЇ в тому, що њх форма н≥≠коли не Ї самоц≥ллю.

¬она завжди п≥дпор¤дкована практичному при≠значенню предмета ≥ насамперед ви¤вл¤Ї саме його ⁴. Ќа декоративну ¤к≥сть керам≥чних вироб≥в впливаЇ орнаментика ≥ ко≠лорит. ¬агоме м≥сце належить ор≠наментуванню, ¤ке привертаЇ ува≠гу своЇю р≥зноман≥тн≥стю, високою культурою узагальненн¤, ритм≥кою орнаментальних мотив≥в, великих ≥ др≥бних елемент≥в ≥ переконливою грою кольорових площин Ч в≥ль≠них, не окреслених л≥н≥¤ми.

ќрнаментальн≥ мотиви, колорит та њх композиц≥йне р≥шенн¤ мають р¤д специф≥чних особливостей. ќсновн≥ вироби ¤вор≥вських гон≠чар≥в Ч горщики, миски, глечики тощо. √орщики Ч вид посуду, в≥≠домий здавна, найб≥льш необх≥д≠ний ≥ практичний в щоденних по≠требах людини.