÷е не випадково. Ѕо в јнгл≥њ, Ќ≥меччин≥, јвстр≥њ початок XX ст. ознаменувавс¤ ус≠п≥шними спробами удосконаленн¤ художн≥х форм плетених вироб≥в ѕлет≥нки майстр≥в з села ¬≥льша≠ниц¤ використовувались дл¤ деко≠руванн¤ книжкових полиць, кр≥≠сел, стол≥в, лав-диван≥в тощо. ¬ ус≥х ≥нших селах району випл≥та≠ли загорож≥, бочки та багато ре≠чей, необх≥дних у побут≥. ѕор≥в≠н¤нн¤ на¤вних плетених вироб≥в початку XX ст. ≥ п≥зн≥ших час≥в з творами XIX ст., описаними в л≥тератур≥, показуЇ, що окрем≥ фор≠ми плетених вироб≥в повторювали≠с¤, хоч ≥ не були тотожн≥.

—т≥йк≥сть форм зрозум≥ла. Ќародн≥ митц≥ завжди виход¤ть з ран≥ше створеного, практично випробува≠ного ≥ дал≥ його удосконалюють. ћайстер сам створюЇ задуман≥ ви≠роби ≥ використовуЇ њх у своЇму побут≥. ÷им ≥ по¤снюЇтьс¤, що пле≠тен≥ бочки, кош≥, личаки Ч непов≠торн≥ в кожного майстра. ѕобу≠това доц≥льн≥сть диктувала по¤ву тих чи ≥нших форм. ¬икликан≥ практичною зручн≥стю, вони з по≠кол≥нн¤ в покол≥нн¤ шл≥фувались, дос¤гаючи високоњ досконалост≥. ¬ залежност≥ в≥д матер≥алу плет≥н≠н¤ под≥л¤Їтьс¤ на лозоплет≥нн¤, рогозоплет≥нн¤ ≥ соломоплет≥нн¤. Ћоза Ч найпоширен≥ший природ≠ний матер≥ал, ¤кий став основою виготовленн¤ р¤ду побутових ви≠роб≥в. ћ≥цна, зручна в робот≥, во≠на годилас¤ дл¤ створенн¤ ¤к ве≠ликих форм, так ≥ малих. «аготов-

лочки з≥ зн¤тою корою та вузьк≥ ликов≥ пасочки.

—тол¤ри поЇднували р≥зноман≥тн≥ плетен≥ заготовки з дощаними пла≠ночками при виготовленн≥ скринь, стол≥в, кр≥сел, корзин дл¤ б≥лиз-

 ои≥≥. Ћоза. ѕлет≥нн¤.  ≥нець XIX ст. ћ≈’ѕ.

л¤ли лозу переважно з осен≥ 1 в≥д≠пов≥дно до призначенн¤ сортува≠ли, обробл¤ли. ÷≥лу або розд≥лену, з корою або без нењ, лозу викори≠стовували на загорож≥, Ђколуп≥ш- киї, велик≥ пр¤мокутн≥ й овальн≥ кош≥, в ¤ких тримали с≥чку дл¤ коней, та використовували дл¤ р≥з≠них господарських потреб.