ни, дит¤чих колисок, л≥жок, Ђвазоник≥вї та ≥нших вироб≥в. –≥зна за структурою лоза дикту≠вала використанн¤ в≥дпов≥дних техн≥чних прийом≥в плет≥нн¤. Ќай≠поширен≥ш≥ Ч простий спос≥б пле≠т≥нн¤, дугастий та к≥сковий, що виконуютьс¤ на заготовлен≥й осно≠в≥ Ч г≥лках, р≥вном≥рно в≥ддалених одна в≥д одноњ, в≥дпов≥дно спр¤мо≠ваних горизонтально, вертикально чи променисто, залежно в≥д форми виробу.

ѕри простому способ≥ переплет≥н≠н¤ (використовувавс¤ при плет≥нн≥ огорож Ч плот≥в) майстри гори≠зонтально перет¤гали лозину через г≥лки основи -Ч Ђребраї, Ђколиї, посл≥довно обгинаючи њх одну з нижньоњ, а наступну Ч з верхньоњ, тобто з лицевоњ ≥ зворотноњ сторо≠

н≥ з урахуванн¤м того,

ўоб одна≠ковими були виступаюч≥ вигини дуг Ч Ђобруч≥вї. ≤ виходив пл≥т або плоский, або рельЇфн≥ший, з об'Їмно виступаючими дугами. ѕро≠стий спос≥б переплет≥нн¤ викори-

«агорожа. Ћоза. ѕлет≥нн¤ Ђв к≥скуї —ело ¬≥льшаниц¤. 1950-т≥ роки.

ни. ѕовторн≥ р¤ди зм≥нювали ниж≠нЇ переплет≥нн¤ верхн≥м, а верх≠нЇ Ч нижн≥м. ¬ результат≥ вихо≠дило м≥цне переплет≥нн¤ з ц≥кавою фактурою рельЇфно виступаючих горизонтальних дуг, розм≥щених в строгому ритм≥чному пор¤дку.

¬правн≥сть майстра пол¤гала в р≥вном≥рному згин≥ лозини та њњ нат¤ганн≥ або в≥льному попускан-

стовувавс¤ при виготовленн≥ Ђко- луп≥шк≥вї дл¤ воз≥в, кошик≥в.

 ≥сковий спос≥б переплет≥нн¤ пол¤гав у тому, що три або чотири лозини перет¤гувалис¤ через осно≠ву ≥ перепл≥талис¤ м≥ж собою у в≥дпов≥дн≥й зм≥н≥, ≥ в результат≥ утворювались своЇр≥дн≥ Ђк≥скиї, ¤к≥ л¤гали горизонтально на осно≠в≥. ¬иходило переплет≥нн¤, под≥бне чиноватому тканню. ¬ залежност≥ в≥д техн≥ки плет≥нн¤ загорож≥ на≠зивали Ђпростимиї, Ђз обручамиї, ≥ Ђв к≥скуї.

ќсобливоњ уваги заслуговуЇ роз≠гл¤д в цих плотах р≥зних вар≥ан-