р≥зних деревин. ƒл¤ цього виби≠рали однор≥чн≥ дубки, клени, зру≠бували њх при земл≥, недовг≥ г≥л≠ки Ч до п≥вметра Ч под≥л¤ли з до≠помогою ножа на планки шириною до 1 см, товщиною до 0,5 см. «го≠дом њх розд≥л¤ли, Ђдерлиї на тон≠ш≥ Ч Ђпаперов≥ї. √≥дна подиву майстерн≥сть такого под≥лу.  ≥нець планочки майстер тримав у зубах ≥ великим пальцем правоњ руки ре≠гулював под≥л на все тонш≥ р≥вн≥ стр≥чки, поки вони ставали таки≠ми, що аж просв≥чувалис¤ -Ч до 1 мм.

¬се це робилось без дотику †ножа або ножиць. –озпов≥дали ста≠рожили з села Ќаконечного, що майстри, ¤к≥ займалис¤ плет≥нн¤м, вечорами, без осв≥тленн¤ заготов≠л¤ли так≥ стр≥чки. ≤з них плели ре≠ш≥тки Ч полотна дл¤ реш≥т, кош≥в, кошичк≥в тощо. «алежно в≥д при≠значенн¤, полотна ткали густ≥шим або р≥дшим перебором. —творюва≠лись чотирикутн≥ в≥конц¤ р≥зноњ ве≠личини в полотнах-с≥тках дл¤ сит, п≥всит, реш≥т, кошичк≥в тощо. ¬с≥ види с≥ток плели на круглому об- ручику Ч Ђобичайц≥ї, вир≥заноњ з поздовжн≥х куск≥в сосни.

ћузейн≥ зб≥рки плетених с≥ток-по- лотен з тоненьких лубових стр≥≠чок в р≥зних за призначенн¤м по≠бутових виробах дають можлив≥сть говорити про њх високу художню варт≥сть. ѕолотна, виплетен≥ лубо≠вими, ликовими стр≥чками, приваб≠лив≥ легким рельЇфом площини ≥ лаг≥дними природними кольорови≠ми з≥ставленн¤ми.

—тр≥чки з лубу, черемшини мають найтемн≥ш≥ в≥д≠т≥нки, ≥ њх часто майстри у в≥дпо≠в≥дн≥й черговост≥ поЇднують з жов≠тавими в≥дт≥нками стр≥чок дуба ≥ найсв≥тл≥шими охровими Ч з кле≠на.

ѕолотна з вузьких стр≥чок в решетах милують око красою гла≠денькоњ поверхн≥ деревини з р≥з≠ним спр¤муванн¤м волокон ≥ н≥ж≠них кольорових в≥дт≥нк≥в. ј Ђоби≠чайкиї декоруютьс¤ орнаменталь≠ною смугою з геометричних моти≠в≥в. ѕрактично виправдана форма сит сприймаЇтьс¤ ¤к добре опра≠цьована, зак≥нчена ≥ декоративно оформлена.