«начно складн≥шою техн≥кою пле≠т≥нн¤ з рогози та њњ р≥зновид≥в ви≠готовл¤ли майстри тапочки Ч Ђро- гоз¤нкиї.

“х плет≥нн¤ поЇднуЇ р≥зн≥ техн≥≠ки -Ч Ђв прутикї, Ђв кружкиї, Ђв к≥скуї, що творить орнаментальн≥ смуги рельЇфного й ажурного ха≠рактеру. ÷е Їдина форма плетених вироб≥в, ¤ка сьогодн≥ масово виго≠товл¤Їтьс¤ народними майстрами с≥л ¬≥льшаниц¤ ≥ Ўкло.

¬они вм≥ло використовують р≥зн≥ техн≥ки плет≥нн¤ при формотворен≠н≥ вироб≥в, глибоко розум≥ють ≥ максимально використовують ху≠дожн≥ можливост≥, властив≥ кожно≠му матер≥алу. —теблини рогози ЧХ ситнику, боднару Ч мають своЇ≠р≥дн≥ орнаментальн≥ мотиви, зумовлен≥ природним переплет≥нн¤м во≠локон ≥ переливами в≥дт≥нк≥в св≥т≠лих, охрових ≥ зеленуватих кольо≠р≥в.

«ручним дл¤ плет≥нн¤ матер≥алом була солома. «аздалег≥дь, ще на ланах, перед дозр≥ванн¤м жита, пшениц≥ визначалось, з ¤кою ме≠тою њх стеблини будуть використа≠н≥. « низького, переплетеного бур'≠¤ном жита солома йшла на год≥в≠лю худоби та ≥нш≥ потреби. ∆ито з р≥вними стеблами, високе, без бур'¤ну п≥сл¤ дозр≥ванн¤ жали, об≠молочували ≥ в'¤зали у велик≥ сно≠пи.

« такоњ в≥д≥браноњ соломи з р≥вними стеблинами в'¤зали мен≠ш≥ сн≥пки дл¤ покритт¤ хат, гос≠подарських буд≥вель, плели ки≠лимки Ч Ђматиї, бочки Ч Ђсолом'≠¤никиї ЧХ дл¤ господарських по≠треб.

ƒл¤ плет≥нн¤ ≥з соломи капелюх≥в, шкатулочок, кошик≥в та ≥нших др≥б≠них вироб≥в зр≥зали стеблини жи≠та, пшениц≥ перед дозр≥ванн¤м в рос¤н≥ ранки. Ђ“од≥ стеблини м'¤≠кеньк≥ ≥ золотист≥ї,Ч по¤снюють майстри. ѕризначенн¤ вироб≥в з соломи визначало ≥ техн≥ку њх пле≠т≥нн¤.

ƒл¤ солом'¤них бочок, ки≠лим≥в потр≥бне було врахуванн¤ такого фактора, ¤к м≥цн≥сть виро≠б≥в, можлив≥сть утеплювати ними в≥д мороз≥в та краще збер≥гати зерно та ≥нш≥ продукти. њх випл≥≠тали з грубих пучк≥в соломи Ч валк≥в, тод≥ ¤к, наприклад, дл¤ л≥т≠н≥х капелюх≥в потр≥бне було то≠неньке виплетене Ђполотної.