“ехн≥ка плет≥нн¤ ≥ визначаЇ основний под≥л вс≥х вироб≥в з соломи на дв≥
групи. ƒо першоњ належать виро≠би, плетен≥ Ђвалкамиї, до другоњ Ч солом'¤ними
стр≥чками. ¬алками соломи випл≥тали бочки, форми на хл≥б, килими, солом'¤н≥
тапочки, ¤к≥ зимою од¤гали поверх чоб≥т. ƒл¤ плет≥нн¤ названих вироб≥в
снувалась основа подв≥йними лозовими г≥лками або лико≠вими пасочками. ¬они перехрещу≠вались ≥ пот≥м загинались, в≥дпо≠в≥дно формуючи дно ≥
п≥дн≥маю≠чись вгору. ѕ≥дготовлен≥ валки соломи д≥аметром до ѕри його перев'¤зуванн≥ напр¤м ликових стр≥чок зм≥нювавс¤. ¬ажливим в
процес≥ плет≥нн¤ було однакове на≠биранн¤ Ђвалк≥вї соломи ≥ р≥вне њх укладанн¤
один над одним. апелюхи, сумочки, шкатулки пле≠ли
≥з стеблин соломи двома тех≠н≥ками: Ђв зубц≥ї ≥ Ђв к≥скуї. √отов≥ стр≥чки зшивали, в≥дпов≥дно формуючи пр¤мокутн≥ чи кругл≥ форми
вироб≥в. “ак, дл¤ капелюх≥в стр≥чки починали зшивати з дна, робили коло ≥
переходили легки≠ми л≥н≥¤ми згину до формуванн¤ капелюха. ѕлетен≥ стр≥чки
в≥д≥гра≠вали важливу роль у формотворен≠н≥, структур≥ Ђполотенї, њх св≥тло≠т≥ньовому
звучанн≥, оск≥льки Ђзуб≠чат≥ї стр≥чки в полотнах виступали рельЇфними виступами
Ч зубц¤ми, а Ђк≥сков≥ї Ч рельЇфними дугами. “ак≥ вироби захоплюють гармон≥й≠ною Їдн≥стю кольору ≥ текстури. ¬ солом≥
намагалис¤ показати њњ природн≥ властивост≥. ѓњ ≥нколи
ви≠б≥лювали перед плет≥нн¤м на рос≥ ≥ сонц≥ або в х≥м≥чних розчинах. «мочували
солому теплим розчи≠ном Ч Ђлугомї, щоб њњ розм'¤кшити ≥ спри¤ти кращому
фарбуванню. ольоров≥ стеблини використову≠вали дл¤ плет≥нн¤ орнаментальних смуг в
ж≥ночих капелюхах, кошиках. Ќародн≥ майстри явор≥вщини вм≥≠ють працювати з р≥зними матер≥а≠лами дл¤
плет≥нн¤ ≥ використову≠вати њх художн≥ можливост≥. ¬ироби з лози, рогози ≥
соломи р≥з- новидн≥ за формами, прийомами декоруванн¤ ≥ олориту. ¬они ста≠новл¤ть
ц≥каву д≥л¤нку украњнсько≠го народного мистецтва.