ми в дв≥-три нитки б≥лими стр≥ч≠ками,
то на б≥л≥й основ≥ розм≥щено др≥бн≥ мотиви, виткан≥ червоними нитками.
—пок≥йний ритм горизон≠тальних смуг посилюЇ вагом≥сть червоного кольору, ¤кий
виконував декоративну ≥ символ≥чну функц≥ю у цих своЇр≥дних тканинах *. јнал≥з
тканин, декоративн≥ засади ¤ких формуютьс¤ в процес≥ плет≥н≠н¤ або тканн¤,
показуЇ, що ¤вор≥в≠ськ≥ ткач≥ застосовували р≥знома≠н≥тн≥ художньо-техн≥чн≥
прийоми. ¬ полотнах простого переплет≥нн¤ при використанн≥ однокольорових ниток
здобували декоративний ефект майстерн≥стю техн≥чного ви≠конанн¤ Ч р≥вном≥рного
перепле≠т≥нн¤ основи ≥ п≥тканн¤. ¬ полотнах чиноватого тканн¤ р≥з≠номан≥тн≥
орнаментальн≥ мотиви надавали тканин≥ св≥тло-т≥ньового звучанн¤. ƒл¤ посиленн¤
декора≠тивност≥ вводили в основу ≥ поро- бок кольоров≥ нитки, створювались
орнаментальн≥ мотиви у вигл¤д≥ кольорових смуг, ¤к≥ чергувались в певному
ритм≥чному пор¤дку, причому ц≥ р≥знокольоров≥ смуги завжди п≥дпор¤дковувались
дом≥≠нуючим червоним ≥ оранжевим ко≠льорам. ѕравдопод≥бно, що ц≥ ко≠льори були
до середини XIX ст. основними ≥ Їдиними. ¬ друг≥й по≠ловин≥ XIX ст. почали до
черво≠них або оранжевих смуг вводити елементи, виткан≥ р≥знокол≥рними нитками. ћасового поширенн¤ набрало в
район≥ в середин≥ XIX ст. виго≠товленн¤ тканин, декорованих тех≠н≥кою
друкуванн¤ Ч виб≥йок. јр≠х≥вн≥ матер≥али п≥дтверджують, що в Ћьв≥вськ≥й област≥
в 1811 Ч 1812 рр. найб≥льше майстр≥в-виб≥й- ник≥в жило в явор≥вському райо≠н≥ 2.
¬иробництво виб≥йок було зо≠середжено в яворов≥ ≥ селах ¬≥ль- шаниц¤ ≥ Ѕ≥ла
√ора. явор≥вськ≥ майстри досконало волод≥ли техн≥≠ кою виготовленн¤ виб≥йок, працю≠ючи
в прим≥тивно обладнаних Ђмайстерн¤хї, що звичайно влаш≠товувались тут же в
хат≥, маючи в своЇму розпор¤дженн≥ ст≥л, ви≠бивн≥ дошки та ол≥йн≥ фарби. —юди
приходили замовники, приносили полотно та вибирали зразки орна≠мент≥в,
розв≥шан≥ на ст≥нах май≠стерн≥. ’одили виб≥йники ≥ по се≠лах, збирали
замовленн¤ ≥ там же виготовл¤ли мальованки. ѕолотна дл¤ виб≥йок використову≠вали
лл¤н≥, конопл¤н≥, домашнього тканн¤, р≥дко бавовн¤н≥ або шов≠ков≥ тканини.
як≥сть п≥дготовле≠ного полотна, орнамент вибивних дощок, кол≥р барвник≥в Ч
основн≥ фактори в дос¤гненн≥ досконалого художнього р≥шенн¤. ѕолотна дл¤
виб≥йок п≥дбирали гладенького тканн¤, поливали њх водою, р≥в≠ненько
розгладжували, що мало велике значенн¤ дл¤ ч≥ткого нане≠сенн¤ орнаменту. « ц≥Їю
ж метою дуже тонк≥ полотна ≥нколи змочу≠вали розведеним тваринним клеЇм.
¬ибивн≥ дошки виготовл¤ли р≥зь≠бар≥ з грушевого або липового де≠рева. ќрнамент
на них спочатку малювали ол≥вцем, а пот≥м вир≥зу≠вали ножем. явор≥вськ≥
р≥зьбар≥ славилис¤ майстерн≥стю виготов≠ленн¤ дощок з ч≥тким окресленн¤м
орнаментальних мотив≥в ≥ непере- вантаженими композиц≥¤ми. явор≥вськ≥ вибивн≥
дошки можна под≥лити на три групи. ƒо першоњ належать дошки пр¤мокутноњ фор≠ми,
¤к≥ вм≥щали один, б≥льший за розм≥ром, або к≥лька невеликих ра≠порт≥в. ÷ими
невеликими дощечка≠ми працювали в к≥лька прийом≥в; спочатку вибивали одну
частину, пот≥м другу ≥ т. д. ƒругу групу складають дошки, ¤к≥ своЇю шири≠ною ≥
довжиною в≥дпов≥дали вели≠чин≥ полотна. « њх допомогою в один прийом
виготовл¤ли виб≥йки в≥дпов≥дного призначенн¤. “рет¤