група Ч квадратн≥ дошки дл¤ ви≠биванн¤
орнаменту на хустинах. ¬ибивн≥ дошки вс≥х груп мали од≠носторонн≥й ≥
двосторонн≥й орна≠мент р≥зних композиц≥йних р≥≠шень. ‘арби дл¤ виб≥йок виготовл¤ли
переважно з природних барвник≥в: фарби чорного кольору, наприк≠лад,Ч ≥з саж≥
хвойних дерев, чер≠воного Ч з комашок червцю, си≠нього Ч з сум≥ш≥ ≥ндиго ≥ свин
- цевого б≥лила, коричневого Ч з су≠м≥ш≥ охри ≥ свинцю. ‘арби розти≠рали на
ол≥њ, зроблен≥й з нас≥нн¤ льону, а пот≥м варили у великому глин¤ному горщику на
в≥дкритому вогн≥. √отовн≥сть фарби виб≥йник перев≥р¤в, опускаючи у фарбу ку≠р¤че
перо. якщо воно не гор≥ло, це означало, що у фарб≥ забагато жир≥в ≥ њњ ще треба
варити. якщо перо загоралось Ч фарба була го≠това до роботи. Ќевиварена фар≠ба
лишала на полотн≥ жирн≥ пл¤≠ми, добре виготовлена Ч чист≥ ор≠наментальн≥
в≥дбитки, без зат≥к≥в жирних пл¤м. ¬≥д ¤кост≥ п≥дготовлених матер≥а≠л≥в
Ч полотна, вибивних дощок, фарб Ч залежав художн≥й ефект виб≥йок. явор≥вськ≥ майстри досконало во≠лод≥ли
поширеними в –ос≥њ й на ”крањн≥ способами вибиванн¤: так званим зверхн≥м ≥
резервним, ¤к≥ м≥стили в соб≥ велик≥ можливост≥ вар≥антного збагаченн¤
орнаменту≠ванн¤ тканин 3. Ќайпоширен≥шою була техн≥ка ви≠биванн¤,
при ¤кому на орнаменто≠вану рельЇфним р≥зьбленн¤м дош≠ку накладали фарбу ≥
старанно њњ розтирали по вс≥й площин≥. ѕо≠т≥м на дошку клали намочене по≠лотно
≥ зверху валиком котили з одного к≥нц¤ в ≥нший. ѕ≥сл¤ нане≠сенн¤ орнаменту на
полотно май≠стер зн≥мав його з дошки ≥ в≥шав на жердку дл¤ просушуванн¤. ўоб отримати виб≥йку дво-, трико≠льорову,
використовували дл¤ кожного кольору окрему дошку. —початку наносили на полотно
один кол≥р, просушували його, а пот≥м по черз≥ Ч ≥нш≥ кольори. “ехн≥кою
зверхнього вибиванн¤, з використанн¤м одного чорного або темно-синього
кольору, виготовл¤≠ли тканини на сп≥дниц≥-мальованки. Ќескладн≥ орнаментальн≥
мотиви цих тканин ч≥тко, в строго ритм≥ч≠ному пор¤дку розм≥щен≥ у верти≠кальн≥
смуги часто одного чорного кольору, б≥ла тканина творили Їди≠не ц≥ле, ¤кому
строга ритм≥ка ≥ контрастн≥ кольори надавали ц≥ка≠вого декоративного звучанн¤.
ўодо зм≥сту орнамент виб≥йок по≠д≥л¤Їтьс¤ на геометричний ≥ рос≠линний. «
усього розмањтт¤ гео≠метричних ≥ геометризованих моти≠в≥в мальованок
вид≥л¤ютьс¤ Ђц¤≠точкиї, Ђкружальц¤ї, Ђзв≥здиї, Ђсосонкиї, Ђгрибочкиї, Ђсливкиї
тощо.