спр¤муванн¤, розм≥щених м≥ж ор≠наментованими
р¤дами. ¬ таких композиц≥¤х розроблена система ч≥ткого симетричного розм≥щенн¤
паралельних смуг вертикального спр¤муванн¤ двох вид≥в: окремих орнаментальних
мотив≥в ≥ суц≥ль≠них пр¤мих або хвил¤стих л≥н≥й. ¬ побут≥ сел¤н явор≥вського
райо≠ну були поширен≥ мальованки с≥т≠частоњ композиц≥њ, в ¤ких орнамен≠тальн≥
мотиви вписувалис¤ в пр¤≠мокутну або д≥агональну с≥тку. ¬и≠б≥йки под≥бноњ
композиц≥њ поширен≥ також в ≥нших районах ”крањни ≥ в –ос≥њ4. ™
р≥зн≥ вар≥анти нахилу с≥ток ≥ розм≥щенн¤ мотив≥в Ч в ме≠жах кожного в≥конц¤ або
в точках перехрещенн¤ л≥н≥й тощо. ¬ рослинному орнамент≥ найпоши≠рен≥ш≥
кв≥тков≥ орнаментальн≥ мо≠тиви, ¤к≥ отримали р≥зноман≥тне схематичне
трактуванн¤, часто ускладнювались. “ак, букетн≥ ком≠позиц≥њ складались з
маленьких стеблин кв≥т≥в та листочк≥в. „асом ц≥ стеблини переходили в своЇр≥дн≥
велик≥ хвил¤ст≥ галузки, на ¤ких розм≥щен≥ в односторонньому або двосторонньому
план≥ р≥зного виду кв≥ти, лист¤, ¤годи тощо. ¬ бага≠тьох випадках так≥ галузки
утво≠рювали своЇр≥дн≥ стр≥чков≥ компо≠зиц≥њ складного ритму. –≥дше
зустр≥чаютьс¤ виб≥йки ≥з зображенн¤м складних рослинних галузок, ¤к≥ утворюють
на площи≠н≥ своЇр≥дн≥ розводи, в центр≥ з великими геометризованими кв≥та≠ми.
“ак≥ мальованки (њх називали в район≥ Ђна бойк≥вський вз≥рї) под≥бн≥ до
бойк≥вських виб≥йок з орнаментальними мотивами Ђна галузанн¤ї 5. ¬
¤вор≥вських виб≥й≠ках з≥ стил≥зованим рослинним ор≠наментом розроблен≥ дуже
складн≥ композиц≥њ, в ¤ких Ї багато в≥ль≠ного не зафарбованого фону, що спри¤Ї
вид≥ленню спок≥йних, м'¤ких л≥н≥й в рослинних мотивах. ќриг≥нальну р≥зновидн≥сть ¤вор≥в≠ських
виб≥йок зустр≥чаЇмо на ху≠стинах ≥з домотканого полотна. ќрнаментуванн¤ цих
хустин мало складну композиц≥йну систему. ¬ кожн≥й хустин≥ було дв≥ р≥зн≥,
в≥дм≥нн≥ за характером композиц≥њ: одна концентрична або с≥тчаста на
центральному пол≥ ≥ друга Ч стр≥ч≠кова на кайм≥. Ќайчаст≥ше на цен≠тральному
пол≥ розм≥щувались в шаховому пор¤дку др≥бн≥ кв≥точки, ¤г≥дки, Ђтурецьк≥ї
листочки тощо, на широк≥й кайм≥ Ч велик≥ кв≥ти ≥ лист¤, що по своњй форм≥ ≥
манер≥ виконанн¤ нагадували мотиви цент≠рального пол¤. –≥дше використовували дл¤ орна≠ментуванн¤
середини пол¤ хустини центрально-променисту компози≠ц≥ю, в ¤к≥й на промен¤х, що
рад≥≠ально виходили з центру, розм≥≠щувались кв≥тков≥ мотиви. ƒл¤ обох вид≥в
композиц≥њ притаманна легк≥сть, гармон≥йн≥сть орнамента≠ц≥њ центрального пол¤ ≥
кайми, вда≠ло знайден≥ ≥ добре вр≥вноважен≥ пропорц≥њ кв≥т≥в. онтур кв≥т≥в
окреслений м'¤ко ≥ декоративно, червоним кольором, листочки зеленим, а г≥лочки Ч коричневим.
ћ'¤ка тонац≥¤ цих кольор≥в ство≠рюЇ легкий кольоровий ритм. ол≥р завжди
нанесений з урахуванн¤м орнаментальних мотив≥в, ¤кий не порушуЇ њх, а оживл¤Ї.
ƒо рубц≥в хустин часто прив'¤зували червон≥ торочки, ¤к≥ об'Їднувались в Їдине
ц≥ле з орнаментикою. ольорове р≥шенн¤ ¤вор≥вських ви≠б≥йок базуЇтьс¤ переважно
на по≠Їднанн≥ однокол≥рних орнаменталь≠них мотив≥в Ч чорних, син≥х, р≥дше
коричневих Ч з б≥лим фоном по≠лотна. явор≥вськ≥ майстри користувалис¤
≥ резервним способом вибиванн¤, при ¤кому орнамент на тканину наноситьс¤ з
вибивноњ дошки не фарбою, а розчином вапна. ѕ≥сл¤