цього
тканину фарбували у вели≠ких бочках. ‘он тканини фарбу≠вавс¤,
а орнамент, вкритий вапном, залишавс¤ незабарвленим. ѕот≥м тканину вимочували Ч
Ђв≥дквашу- валиї в розчинах, зн≥мали вапно, висушували
≥ гладили. “аким чи≠ном одержували виб≥йки з забарв≠леним фоном, на ¤кому
виступали орнаментальн≥ мотиви природного
кольору полотна. “ак≥ виб≥йки в район≥ часто називали димками. ƒл¤ фарбуванн¤
виб≥йок найчаст≥≠ше використовували син≥й кол≥р фарби ≥ндиго. ƒекоративний
ефект в димках пол¤гаЇ у з≥ставленн≥ двох кольор≥в Ч синього фону ≥ б≥лого
орнаменту, що мерехтливо висв≥тлюЇтьс¤ в переливах нер≥вно' м≥рно зафарбованого
пол¤. ƒеколи виготовл¤ли виб≥йки ком≠б≥нованими техн≥ками Ч резервно≠го ≥
зверхнього вибиванн¤, що збагачувало орнаментальн≥ ≥ колори≠стичн≥ ¤кост≥
тканини. явор≥вськ≥ виб≥йки по орнаментац≥њ то прост≥, строг≥, лакон≥чн≥,
одноко≠л≥рн≥, то досить ускладнен≥, збага≠чен≥ додатковими елементами, з
введенн¤м трикол≥рноњ гами. ¬они в≥дзначаютьс¤ добрим узгоджен≠н¤м орнаментики
з фоном полотна. ¬с≥ тканини явор≥вщини, ¤к≥ орна≠ментувались в процес≥ тканн¤, пле≠т≥нн¤
або ж техн≥кою вибиванн¤, об'ЇднуЇ один важливий прин≠цип Ч лог≥чне поЇднанн¤
орнамен≠ту з двом≥рним характером площи≠ни тканини Ч њњ формою ≥ розм≥ра≠ми,
властивост¤ми структури ≥, го≠ловне, практичною доц≥льн≥стю. ’удожн≥ засади
народного тка≠цтва творчо використовують худож≠ники в створенн≥ тканин,
в≥дпов≥д≠них новим вимогам сьогоденн¤.