√лавна¤


¬Ѕ–јЌЌя

ќд¤г сел¤н явор≥вщини Ч своЇ≠р≥дний показник соц≥ально-еконо≠м≥чних умов њх житт¤ та худож≠нього смаку, що виступаЇ у вбран≠н≥ ¤к у мистецькому витвор≥, в≥д≠значаЇтьс¤ вишуканими формами, гармон≥йним поЇднанн¤м частин, продуманим колоритом ≥ лог≥ч≠ним п≥дбором прикрас. ÷е складний художн≥й ансамбль, в ¤кому знайшли найповн≥ше ви¤в≠ленн¤ мистецький талант майстр≥в, њх художн¤ практика виготовленн¤ тканин, прикрас, майстерн≥сть крою, пошитт¤. ќкром≥ детал≥ од¤≠гу, декоративн≥ шви, прикраси Ч все п≥дпор¤дковане Їдиному ц≥л≥с≠ному задумов≥. ѕодивл¤Ї вм≥нн¤ використовувати прост≥ засоби дл¤ створенн¤ великоњ р≥зновидност≥ комплекс≥в, њх окремих компонен≠т≥в.

’арактер художнього р≥шенн¤ од¤≠гу в процес≥ ≥сторичного розвитку безперервно м≥н¤вс¤, поступово розвивавс¤ ≥ диференц≥ювавс¤ п≥д впливом р≥зноман≥тних умов. Ќе≠однакових зм≥н зазнавав художн≥й образ од¤гу багатого м≥ського на≠селенн¤ ≥ б≥дного сел¤нства. ” с≥ль≠ського населенн¤ ≥ небагатих м≥≠ських жител≥в в≥н найдовше збер≥г давн≥ традиц≥йн≥ форми ≥ художн≥й досв≥д, нагромаджений попередн≥≠ми покол≥нн¤ми.

 

« розвитком кап≥тал≥зму традиц≥й≠н≥ домашн≥ тканини поступово ви≠т≥сн¤лись фабричними, вводились дл¤ прикрас кольоров≥ нитки, та≠сьма тощо.

Ќа¤вний фактичний матер≥ал з се≠редини XIX ст. до наших дн≥в даЇ можлив≥сть простежити особливо≠ст≥ ¤вор≥вського од¤гу, ¤кий Ї од≠ним з найпоказов≥ших серед ло≠кальних груп украњнського вбран≠н¤ зах≥дних областей ”крањни.

…ому притаманн≥ риси, що харак≠теризують украњнський од¤г в ц≥≠лому (матер≥ал, техн≥ка виконанн¤, прикраси). јнал≥з форм, крою ок≠ремих частин св≥дчить про сп≥ль≠н≥сть од¤гу явор≥вщини з од¤гом сус≥дн≥х ≥ в≥ддален≥ших район≥в ”крањни.

”крањнський головний уб≥р Ч на≠м≥тка, наприклад, збер≥г в явор≥в- ському район≥ нав≥ть стару слов'≠¤нську назву Ђобрусї, в≥н под≥бний до рос≥йських Ђубрусовї, б≥лору≠ських Ђповойниковї а в≥нок Ч до рос≥йських Ђвенковї, б≥лоруських Ђв¤нковї 2. «береглис¤ в побут≥ ¤вор≥вських ж≥нок домоткан≥ сп≥д≠ниц≥ Ч шорци, ¤к≥ мають пр¤му аналог≥ю з в≥домими рос≥йськими Ђпоньовамиї, б≥лоруськими Ђанда- ракамиї, волинськими Ђбундамиї. ћережан≥ чорними ≥ с≥рими нитка≠ми ¤вор≥вськ≥ запаски под≥бн≥ до бойк≥вських сп≥дниць Ч Ђточени- к≥вї. ¬≥домо до того ж, що типов≥ ж≥ноч≥ та чолов≥ч≥ ¤вор≥вськ≥ каба≠ти побутують п≥д такою самою на≠звою ≥ в рос≥йському од¤з≥. яво≠р≥вськ≥ полотн¤нки мають сп≥льн≥ риси з рос≥йськими ≥ б≥лоруськими Ђбалахонамиї 3.

ѕри пор≥вн¤нн≥ окремих частин ¤вор≥вського од¤гу з в≥дпов≥дними частинами рос≥йського та б≥лору≠ського також спостер≥гаЇмо под≥б≠н≥сть форм. ѕод≥бн≥, а то й ≥ден≠тичн≥ форми часто зустр≥чаютьс¤ у найдавн≥ших зразках од¤гу, що даЇ п≥дставу стверджувати Їдн≥сть основ рос≥йського, украњнського ≥ б≥лоруського од¤гу. –ад¤нський досл≥дник народноњ культури Ћ. ј. ƒ≥нцес правильно писав: Ђ«умовлена сп≥льн≥стю культурноњ основи однаков≥сть формотворенн¤ рос≥йського та украњнського наро≠д≥в визначила не лише близьк≥сть њх давн≥х образотворчих форм, а й однотипн≥сть вир≥шенн¤ ними в на≠ступн≥ часи р¤ду проблемї 4.


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz