ќд¤г сел¤н явор≥вщини Ч своЇ≠р≥дний показник соц≥ально-еконо≠м≥чних умов њх
житт¤ та худож≠нього смаку, що виступаЇ у вбран≠н≥ ¤к у мистецькому витвор≥,
в≥д≠значаЇтьс¤ вишуканими формами, гармон≥йним поЇднанн¤м частин, продуманим
колоритом ≥ лог≥ч≠ним п≥дбором прикрас. ÷е складний художн≥й ансамбль, в ¤кому
знайшли найповн≥ше ви¤в≠ленн¤ мистецький талант майстр≥в, њх художн¤ практика
виготовленн¤ тканин, прикрас, майстерн≥сть крою, пошитт¤. ќкром≥ детал≥ од¤≠гу,
декоративн≥ шви, прикраси Ч все п≥дпор¤дковане Їдиному ц≥л≥с≠ному задумов≥.
ѕодивл¤Ї вм≥нн¤ використовувати прост≥ засоби дл¤ створенн¤ великоњ
р≥зновидност≥ комплекс≥в, њх окремих компонен≠т≥в. ’арактер художнього р≥шенн¤ од¤≠гу
в процес≥ ≥сторичного розвитку безперервно м≥н¤вс¤, поступово розвивавс¤ ≥
диференц≥ювавс¤ п≥д впливом р≥зноман≥тних умов. Ќе≠однакових зм≥н зазнавав
художн≥й образ од¤гу багатого м≥ського на≠селенн¤ ≥ б≥дного сел¤нства. ” с≥ль≠ського
населенн¤ ≥ небагатих м≥≠ських жител≥в в≥н найдовше збер≥г давн≥ традиц≥йн≥
форми ≥ художн≥й досв≥д, нагромаджений попередн≥≠ми покол≥нн¤ми. « розвитком кап≥тал≥зму традиц≥й≠н≥
домашн≥ тканини поступово ви≠т≥сн¤лись фабричними, вводились дл¤ прикрас
кольоров≥ нитки, та≠сьма тощо. Ќа¤вний фактичний матер≥ал з се≠редини XIX ст. до наших дн≥в даЇ можлив≥сть
простежити особливо≠ст≥ ¤вор≥вського од¤гу, ¤кий Ї од≠ним з найпоказов≥ших
серед ло≠кальних груп украњнського вбран≠н¤ зах≥дних областей ”крањни. …ому притаманн≥ риси, що харак≠теризують украњнський од¤г в ц≥≠лому
(матер≥ал, техн≥ка виконанн¤, прикраси). јнал≥з форм, крою ок≠ремих частин
св≥дчить про сп≥ль≠н≥сть од¤гу явор≥вщини з од¤гом сус≥дн≥х ≥ в≥ддален≥ших
район≥в ”крањни. ”крањнський головний уб≥р Ч на≠м≥тка,
наприклад, збер≥г в явор≥в- ському район≥ нав≥ть стару слов'≠¤нську назву
Ђобрусї, в≥н под≥бний до рос≥йських Ђубрусовї, б≥лору≠ських Ђповойниковї а
в≥нок Ч до рос≥йських Ђвенковї, б≥лоруських Ђв¤нковї 2. «береглис¤ в
побут≥ ¤вор≥вських ж≥нок домоткан≥ сп≥д≠ниц≥ Ч шорци, ¤к≥ мають пр¤му аналог≥ю
з в≥домими рос≥йськими Ђпоньовамиї, б≥лоруськими Ђанда- ракамиї, волинськими
Ђбундамиї. ћережан≥ чорними ≥ с≥рими нитка≠ми ¤вор≥вськ≥ запаски под≥бн≥ до
бойк≥вських сп≥дниць Ч Ђточени- к≥вї. ¬≥домо до того ж, що типов≥ ж≥ноч≥ та
чолов≥ч≥ ¤вор≥вськ≥ каба≠ти побутують п≥д такою самою на≠звою ≥ в рос≥йському
од¤з≥. яво≠р≥вськ≥ полотн¤нки мають сп≥льн≥ риси з рос≥йськими ≥ б≥лоруськими
Ђбалахонамиї 3. ѕри пор≥вн¤нн≥ окремих частин
¤вор≥вського од¤гу з в≥дпов≥дними частинами рос≥йського та б≥лору≠ського також
спостер≥гаЇмо под≥б≠н≥сть форм. ѕод≥бн≥, а то й ≥ден≠тичн≥ форми часто
зустр≥чаютьс¤ у найдавн≥ших зразках од¤гу, що даЇ п≥дставу стверджувати Їдн≥сть
основ рос≥йського, украњнського ≥ б≥лоруського од¤гу. –ад¤нський досл≥дник
народноњ культури Ћ. ј. ƒ≥нцес правильно писав: Ђ«умовлена сп≥льн≥стю
культурноњ основи однаков≥сть формотворенн¤ рос≥йського та украњнського наро≠д≥в
визначила не лише близьк≥сть њх давн≥х образотворчих форм, а й однотипн≥сть
вир≥шенн¤ ними в на≠ступн≥ часи р¤ду проблемї 4.