л¤, √уцульщини ≥ «акарпатт¤).
≥нц≥ обметан≥ кольоровою нит≠кою. ќбруси складалис¤ в п'¤ть складок ≥
пов'¤зувалис¤ навколо голови, закриваючи все волосс¤. —воЇр≥дний спос≥б
пов'¤зуванн¤ обруса утворював в≥нкопод≥бну форму убору голови, при ¤к≥й ви≠шивка
вид≥л¤лась на лобн≥й части≠н≥ ≥ на довгих к≥нц¤х. “акий спо≠с≥б пов'¤зуванн¤
був поширений по вс≥й ”крањн≥. Ќайважлив≥ш≥ художн≥ акценти обрус≥в Ч вишивка
над лобом ≥ форма завою. ѕ≥зн≥шою р≥зновидн≥стю головного убору виступав
ориг≥нальний комп≠лекс, що складавс¤ з кибалки, оч≥п≠ка, бавниц≥ ≥ хустки. ÷ей
вид ж≥≠ночого головного убору побутував у двох вар≥антах: один Ч з бавни- цею,
другий Ч з кругло зав'¤за≠ною хусткою, к≥нц≥ ¤коњ звисали на потилицю. ќбидва
вар≥анти ≥сну≠вали одночасно: з бавницею в околиц¤х яворова, Ўкла; з кругло
зав'¤заною хусткою Ч в околиц¤х раковц¤ ≥ Ќемирова. ¬ обох ва≠р≥антах кибалка
≥ оч≥пок служили основою дл¤ зав'¤зуванн¤ хустки. « часом кибалка, а п≥зн≥ше й
оч≥≠пок зникли з побуту. ƒо 1930-х рок≥в залишилась бавниц¤, ¤ка ≥ створила
локальну художню своЇ≠р≥дн≥сть головного убору ж≥нок явор≥вщини. Ѕавниц¤ Ч пр¤мокутний кусок до≠мотканого полотна, одна або дв≥ поздовжн≥
сторони ¤кого густо пе≠реткан≥ або вишит≥ геометричним стр≥чковим узором.
¬иткана чи ви≠шита смуга дос¤гаЇ 10Ч12 см ши≠рини. Ќеорнаментована централь≠на
частина бавниц≥, закладена в глибок≥ складки п≥д декоровану смугу ≥ зшита або
зав'¤зана стр≥ч≠ками, творила сто¤чий обручик Ч в≥нець. «а своЇю формою бавниц¤, оче≠видно, була р≥зновидн≥стю давньо≠го в≥нкопод≥бного
круга дл¤ пов'¤≠зуванн¤ обруса, оск≥льки вона фак≠тично служила твердою основою
дл¤ покритт¤ зверху голови хуст≠кою, а на ”крањн≥, в –ос≥њ ≥ Ѕ≥ло≠рус≥њ здавна
нам≥тку носили з твер≠дою основою. ¬ –ос≥њ, наприклад, вона називалась Ђкичкаї,
Ђрогаї, Ђколотовкаї, Ђкотелкаї, Ђкибол- каї, в Ѕ≥лорус≥њ Ч Ђтканицаї б.
¬ середин≥ XIX ст. бавниц≥ ткали перебором в геометричн≥ мотиви т≥льки
бавовн¤ними червоними ни≠тками, а на початку XX ст. виши≠вали ≥ вовн¤ними, ≥
бавовн¤ними нитками, ≥нколи на фабричн≥й б≥л≥й тканин≥. Ѕавниц≥ в≥дображали соц≥альне ≥
с≥мейне становище ж≥нки, њњ в≥к. Ѕавниц≥ молодоњ ж≥нки Ч ¤скрав≥, червоного
кольору, з б≥льшою к≥льк≥стю вишитих стр≥чок. ¬дови≠ц≥ носили бавниц≥ з
перевагою си≠нього кольору. —тарш≥ ж≥нки м≥ж стр≥чками мали багато в≥льного пол¤. ƒо
того ж бавниц≥, залежно в≥д призначенн¤, под≥л¤лись на св¤тков≥, буденн≥ ≥
жалобн≥. ’устки в XIX ст. виготовл¤ли з тонкого домотканого лл¤ного по≠лотна,
до ¤кого пришивали ≥ще смугу полотна шириною 10Ч15 см, завд¤ки чому хустина
зб≥льшува≠лась ≥ набирала форми видовжено≠го пр¤мокутника. “ака форма гене≠тично
пов'¤зана з обрусами, що належать до давнього типу руш≠никового головного
убору. ¬ к≥нц≥ XIX ст. почали виготовл¤≠ти квадратн≥ хустки з одн≥Їњ п≥лки.