≤снували р≥зн≥ способи пов'¤зуван≠н¤ хустки Ч зам≥сть Ђдзьобикаї над бавницею хустина пов'¤зува≠лась кругленько, а б≥л¤ скронь обидва к≥нц≥ закладались в глибок≥ складки, ¤к≥ л¤гали на п≥дбор≥дд¤. Ќад скрон¤ми створювалис¤ широ≠к≥ виступи, що зб≥льшували форму головного убору та ускладнювали його конструкц≥ю. “аке зав'¤зуван≠н¤ називали Ђна бабкуї. ¬ околиц¤х села

ћужилович≥ зав'¤зували хустку Ђна коникиї Ч над чолом виступало дв≥ склад≠

ки Ч Ђдва дзьобикиї. ѕоширене бу≠ло також кругле зав'¤зуванн¤ го≠лови хусткою, к≥нц≥ ¤коњ опуска≠лись на потилицю. ¬ к≥нц≥ XIX ст. на явор≥вщин≥ з'¤вились фабричн≥ хустки. якщо хустки з домотканого полотна об- м≥тували, мережали, вишивали стебн≥вкою, хрестиком, гладдю ЧХ гаптом, то б≥л≥ й жовт≥ фабричн≥ хустки переважно вишивалис¤ ли≠ше гаптом. ¬ишивку звичайно роз≠м≥щували в одному або трьох ро≠гах хустини, к≥нц≥ ¤коњ прикрашали тороками або вовн¤ними кольоро≠вими китичками Ч Ђкутасикамиї. ќкрему групу головного убору ж≥≠нок явор≥вського району станови≠ли так зван≥ турецьк≥ хустки. ÷е велик≥ квадратн≥ плати фабричного полотна, прикрашен≥ в центральн≥й частин≥ рослинним орнаментом у вигл¤д≥ кв≥т≥в, ог≥рк≥в, пуп'¤нк≥в.  омпозиц≥¤ орнаменту в таких хустинах переважно незамкнена, в≥льна, ≥нколи с≥тчастого характеру.  айма в≥дд≥лена в≥д центру вузь≠кими стр≥чками дом≥нуючого ко≠льору орнаментальноњ композиц≥њ. ¬ажливою рисою вс≥х хустин з ви≠бивноњ фабричноњ тканини було те, що вони обов'¤зково мережались, прикрашались обм≥туванн¤м ≥ то≠роками, що служили вагомими за≠собами художньоњ виразност≥. ѕриймаючи за основу так≥ катего≠р≥њ художн≥х ¤костей головного убору, ¤к матер≥ал, загальна форма,

техн≥ка виготовленн¤, кол≥р ≥ де≠кор, бачимо поетапну њх зм≥ну з середини XIX ст. до наших дн≥в. ∆исописно-декоративне вир≥шенн¤ головних убор≥в завжди пов'¤зува≠лось з формою та кроЇм од¤гу. ѕол≥хромн≥сть, декоративн≥сть, тех- н≥чн≥сть виготовленн¤ робили го≠ловний уб≥р ¤скравим ≥ ориг≥наль≠ним витвором мистецтва. ќсновною частиною ж≥ночого пле≠чового вбранн¤ була сорочка з по≠лотна, витканого техн≥кою простого переплет≥нн¤ з добре опрацьованих волокон льону ≥ конопель. Ѕ≥ла сорочка Ч це непорушна тра≠диц≥¤, символ краси ≥ чистоти, май≠стерност≥ прац≥, естетичного смаку ≥ св¤тковост≥. ¬≥дх≥д в≥д ц≥Їњ тра-