диц≥њ сприймавс¤ ¤к певне в≥дхи≠ленн¤
в≥д норми. Ќевипадково в стар≥й народн≥й п≥сн≥ з сумом запи≠туЇтьс¤: Ђ„ом на
тоб≥, наймиточ- ку, сорочка не б≥ла?ї 1. ƒуже вимогливим був п≥дх≥д
до крою сорочки. ќсоблива увага прид≥л¤лась л≥н≥¤м силуету, ¤к≥ творили форму ≥
контур не т≥льки ком≥ра, рукав≥в, клинц≥в (Ђцвик- л≥вї) ≥ манжет≥в (Ђдуд≥вї), а
й со≠рочки в ц≥лому. ≤ хоча кр≥й пов≥ль≠но п≥ддававс¤ зм≥нам, довго затри≠мувавс¤
в окремих л≥н≥¤х, однак кожна ж≥нка творчо й вимогливо п≥дходила до крою
окремих частин сорочки. «вичайно розр≥з полотна робили т≥льки по одн≥й нитц≥,
що полегшувало р≥вне зшиванн¤ ≥ тонке рубцюванн¤. ƒовг≥ Ч дод≥льн≥ Ч ≥ коротк≥
Ч до п≥дточки сорочки ши≠ли з двох п≥лок. ƒавн≥ш≥ Ч дод≥ль≠н≥ з п≥дточкою
сорочки побутували в околиц¤х раковц¤, Ќагачева, а коротк≥ Ч в навколишн≥х
селах яворова Ч янова. ÷≥кавий тип сорочки з уставками, що мала станок з
невеликим роз≠р≥зом на груд¤х, рукава довг≥, за≠к≥нчен≥ манжетами (Ђдудамиї).
÷ей тип сорочок з уставками (в ок≠ремих област¤х ”крањни њх нази≠вали Ђполикиї,
в –ос≥њ Ђплечевь≥е вставкиї, Ђполикиї, в Ѕ≥лорус≥њ Ч Ђвустайкиї, Ђпь≥ликиї) Ч
давн≥й, загальнослов'¤нський 8. ѕри ком≥р≥ сорочки на явор≥вщин≥
густо збирали в др≥бненьк≥ скла≠дочки, ¤ких не так багато, ¤к, на≠приклад, у
бойк≥вських сорочках. «бирались вони на окрему нитку ≥ вшивались у середину
нижньоњ частини ком≥ра. ¬≥н був невеликий, спадав на спину, а спереду так ви≠кладавс¤,
щоб не закривати пе≠тельок дл¤ стр≥чки, Ђшпонькиї чи іудзик≥в. ѕод≥бний тип
ком≥ра по≠ширений на Ѕойк≥вщин≥, ѕол≥сс≥ та ≥нших районах ”крањни. р≥й сорочки
та њњ форма диктували