ЂЅ≥лийї, ¤кий складаЇтьс¤ з б≥лоњ сп≥дниц≥, п≥зн≥ше мальованки, б≥ло≠го кабата ≥ головного убору з ки- балки, оч≥пка, бавниц≥, хустки; Ђчорнийї, в ¤кому повторюютьс¤ назван≥ компоненти, але зам≥сть б≥≠лого кабата од¤гали чорний ≥ часто

∆≥ночий од¤г: бавниц¤, сорочка, кам≥зол¤, сп≥дниц¤-шорц, запаска. —ело ¬≥льшаниц¤. 1920-т≥ роки. ћ≈’ѕ.

 ожух. ћ≥сто явор≥в. ѕочаток XX ст. ћ≈’ѕ.

етапно, з≥ зм≥ною ≥нших частин комплексу ж≥ночого вбранн¤, тому гармон≥йне поЇднанн¤ р≥зних за матер≥алом ≥ декором частин од¤≠гу Ї основним критер≥Їм анал≥зу розмањтих комплекс≥в народного вбранн¤.

¬ основному, при численних вар≥≠антах, ж≥ночий ¤вор≥вський од¤г можна под≥лити на три комплекси.

на зм≥ну мальованкам Ч шорци. як трет≥й комплекс можна вид≥лити костюм 30-х рок≥в, що складавс¤ з шальоновоњ хустини, шальоновоњ запаски, оксамитовоњ Ђкам≥зол≥ї, вишитоњ б≥сером, короткоњ вишитоњ сорочки з доморобного полотна або з фабричноњ тканини. «ам≥на окремих компонент≥в ≥нши≠ми в≥дбувалас¤ дуже пов≥льно. ƒавн≥ традиц≥йн≥ комплекси залиша≠лис¤ незм≥нними довгий час. Ќа≠приклад, б≥лий костюм збер≥гс¤ в окремих селах до 50-х рок≥в XX ст. —тарш≥ ж≥нки ≥ сьогодн≥ в≥ддають перевагу б≥лим кабатам, вишитим сорочкам, Ђкам≥зол¤мї тощо. “ака ст≥йк≥сть окремих комплекс≥в ство≠рювала умови дл¤ вдосконаленн¤ засоб≥в художнього вираженн¤. —еред р≥зновид≥в ж≥ночого ≥ чоло≠в≥чого верхнього вбранн¤ вид≥л¤в≠с¤ довгий, злегка приталений, з п≥вкруглим ком≥ром, викладеним на плеч≥ аж до по¤са, кожух Ч найтепл≥ший ≥ найм≥цн≥ший зимо≠вий од¤г.

Ќижн≥ частини рукав≥в, умовн≥ кишен≥, кути п≥л, шви в та≠л≥њ, по боках ≥ ззаду на спин≥ та≠кого кожуха обшивали кольорови≠ми нитками ≥ вишивали ланцюжко≠вим швом. Ќа спин≥ по л≥н≥њ п≥др≥≠зу тал≥њ, на груд¤х, внизу п≥л ≥ ви≠ще вишивали вовн¤ними або шов≠ковими нитками ланцюжковим швом, гладдю (Ђкладенн¤мї), гап≠том р≥зноман≥тн≥ мотиви. ќрнамен≠тальн≥ рослинн≥ мотиви на кожу≠хах, декоративн≥ шви й обшиванн¤ виконували нитками червоних, зе≠лених ≥ жовтих кольор≥в, ¤к≥ ство≠рювали р≥зкий контраст м≥ж ко≠льором вишивки ≥ фоном кожуха. Ќа б≥лому тл≥ кожуха рельЇфно вид≥л¤лась кольорова вишивка ≥ чорний викладений ком≥р. ¬с≥ л≥н≥њ шв≥в, р¤суванн¤ в тал≥њ, ком≥р ≥ прикраси не т≥льки не руй≠нували форми кожуха, а, навпаки, п≥дсилювали його художню вираз≠н≥сть ≥ св¤тков≥сть. ÷ей вид од¤гу ¤вл¤в лог≥чну ≥ ро≠зумну Їдн≥сть рац≥онального ≥ художнього. ≤ тепло було в ньому взимку, ≥ гарно в≥н вигл¤дав. Ѕ≥≠лизна кожуха орган≥чно доповню≠вала ≥нш≥ компоненти б≥лого од¤гу ≥ вписувалась в сн≥гов≥ пейзаж≥ околиц≥. ¬ цих своЇр≥дних особли≠вост¤х в≥дчуваЇтьс¤ тонке ≥ гармо≠

н≥йне поЇднанн¤ витвор≥в людських рук з довколишньою природою ≥ побутовими умовами. ¬ 1920-х роках пор¤д з б≥лими кожухами побутували ≥ темно-чер≠вон≥ Ч коротш≥, пр¤моспинного крою з невеликим п≥вкруглим або сто¤чим ком≥ром. ÷ентром виго≠товленн¤ кожух≥в (виправленн¤ шк≥ри ≥ пошитт¤) було м≥сто яво≠р≥в, що здавна славилось в околиц≥ своњми кушн≥рськими роботами.  ожух був коштовним од¤гом, ≥ не кожна сел¤нська с≥м'¤ мала його в хат≥. Ќаприклад, в сел≥ ¬≥льша- ниц¤ люди старшого покол≥нн¤, згадуючи 20-т≥ роки, кажуть: ЂЌа≠ше село б≥дне, а кожухи мали т≥льки багач≥ї.

 ожухами дорожили ≥ старанно обер≥гали њх. ” дощову ≥ сн≥гову погоду поверх кожуха од¤гали б≥≠лу довгу свиту Ч полотн¤нку, по≠шиту з доморобного чиноватого полотна, з пр¤мими рукавами ≥ ц≥льнокроЇними спинкою ≥ полами, розширеними в≥д тал≥њ. Ќа полах при тал≥њ робили вир≥зи, щоб хова≠ти руки в кишен≥ кожуха. явор≥вськ≥ полотн¤нки за призна≠ченн¤м, матер≥алом ≥ способом но≠сити под≥бн≥ до б≥лих рос≥йських ≥ б≥лоруських балахон≥в ¹⁰. ƒавн≥й народний од¤г явор≥вщи- ни Ч це складний художн≥й тв≥р, в ¤кому ви¤вилис¤ висок≥ техн≥чн≥ ≥ художн≥ зд≥бност≥ його автор≥в. Ќаселенн¤ явор≥вщини, незважаю≠чи на класовий ≥ нац≥ональний гн≥т, зберегло основн≥ давньосло- в'¤нськ≥ форми од¤гу ≥ збагатило њх своЇр≥дними локальними особли≠вост¤ми. ¬ рад¤нський час ноз≥ соц≥ально-економ≥чн≥ умови ≥ новий побут привели до зникненн¤ окре≠мих вид≥в старовинного од¤гу: по≠лотн¤нок, мальованок, шорц≥в то≠що та до зам≥ни њх од¤гом фабрич≠но-заводського виробництва в≥д≠пов≥дно до спр¤муванн¤ моди.