’”ƒќ∆Ќя ќЅ–ќЅ ј ƒ≈–≈¬ј ’удожн¤ обробка дерева займаЇ пров≥дне м≥сце в декоративному народному
мистецтв≥ явор≥вщини. ∆итло, господарськ≥ буд≥вл≥, шко≠ли, культов≥ споруди,
побутов≥ ви≠роби: сани, вози, барильц¤, с≥ль≠нички, ложки, мебл≥; об'Їмна
скульптура, дит¤ч≥ ≥грашки Ч увесь цей предметний св≥т захоплюЇ нас багатством
форм, р≥зноман≥тн≥стю техн≥чних засоб≥в виконанн¤ ≥ художн≥х прийом≥в обробки
дерева. „исленн≥ вироби з дерева виготов≠л¤лис¤ масово, в зв'¤зку з на¤вн≥≠стю
великих л≥сових масив≥в в око≠лиц¤х м≥ста яворова, а також зу≠мовлювалис¤
господарськими ≥ по≠бутовими потребами. Ќайдавн≥шими прийомами обробки дерева на явор≥вщин≥, ¤к ≥ на те≠ритор≥њ
вс≥Їњ ”крањни, а також брат≠н≥х рос≥йського ≥ б≥лоруського на≠род≥в, були
тесанн¤, довбанн¤, жо≠лобленн¤. ÷¤ сп≥льн≥сть техн≥чних ≥ художн≥х метод≥в
зумовлена по≠ходженн¤м братн≥х сх≥днослов'¤н≠ських народ≥в. явор≥вськ≥ майстри,
поступово виробл¤ючи ст≥йк≥ тра≠диц≥њ художньоњ обробки дерева, дос¤гали
досконалост≥ у виготов≠ленн≥ вироб≥в, ¤к≥ в≥дзначались не лише високими
техн≥чними, а й художн≥ми ¤кост¤ми. —тельмахи, стол¤ри, бондар≥, то≠кар≥,
р≥зьбар≥, мал¤р≥ вироби з де≠рева створювали ручним способом в≥д початку до
к≥нц¤, що св≥дчило про волод≥нн¤ р≥зноман≥тними тех≠н≥чно-художн≥ми навиками.
«в≥дси йшла неможлив≥сть точного повто≠ренн¤ одних ≥ тих самих форм. ¬и≠робл¤лись
под≥бн≥ предмети побу≠ту, але вони завжди були позначе≠н≥ своЇр≥дн≥стю
≥ндив≥дуальноњ творчост≥. ¬иход¤чи з того, що р≥зноман≥тн≥ де≠рев'¤н≥ вироби створювалис¤ в сфе≠р≥
матер≥ального виробництва ≥ що њх естетичн≥ засади нев≥дд≥льн≥ в≥д утил≥тарних,
до основних категор≥й њх художн≥х ¤костей (форма, про≠порц≥њ, фактура поверхн≥
≥ декору≠ванн¤) належать ≥ техн≥чн≥ прийо≠ми виконанн¤. √оловним у вс≥х ви≠робах
з дерева, виконаних в р≥зних техн≥ках обробки, Ї орган≥чний зв'¤зок практичних,
утил≥тарних ≥ художн≥х засад. ѕобутове њх призначенн¤ визначало характер
художньо-техн≥чних прийом≥в об≠робки. “акими прийомами в≥дзна≠чаютьс¤ стол¤рн≥,
токарн≥, бондарн≥ вироби, ≥ тому розгл¤д дерев'¤ного виробництва найзручн≥ше
прове≠сти по цих групах. —лавились ¤вор≥вц≥ майстерн≥стю тесанн¤, довбанн¤, точ≥нн¤, вир≥≠зуванн¤. ¬
цих процесах дуже важливим був виб≥р п≥ддатливоњ деревини дл¤ художнього опрацю≠ванн¤.
Ќародн≥ майстри добре зна≠ли дерево ¤к матер≥ал дл¤ плас≠тичноњ обробки,
вибирали породи з виразною текстурою, еластичн≥≠стю деревини ≥ тональн≥стю при≠родного
кольору. Ўироко викори≠стовували ¤в≥р, клен, осику, в≥льху ≥ сосну, ¤к≥
в≥дзначалис¤ своЇр≥д≠ними ф≥зичними, механ≥чними ≥ технолог≥чними
властивост¤ми. ƒл¤ виготовленн¤ предмет≥в побуту брали ¤в≥р з твердою ≥ еластич≠ною,
¤сножовтого кольору дереви≠ною ≥ дерево в≥льхи з нетвердою деревиною
св≥тло-с≥рого кольору, ¤ке легше п≥ддаЇтьс¤ обробц≥, маЇ р≥вн≥ слоњ деревини.
≤з сосни вир≥≠зували дошки дл¤ мебл≥в ≥ особ≠ливо скринь. —товбури однор≥чних дубк≥в кололи (Ђдерлиї) на то≠неньк≥ стр≥чки дл¤
виготовленн¤ реш≥т (Ђрайтак≥вї). ѕ≥дб≥р дерева дл¤ р≥зних вироб≥в проходив у
л≥с≥. ƒл¤ др≥бних побу≠тових точених вироб≥в в д≥аметр≥