√лавна¤


до 10 см брали 10Ч15-р≥чн≥ дерева з гладеньким, не сучкуватим стов≠буром. «аготовлений матер≥ал роз≠р≥зували на куски (Ђковбкиї), дов≠жиною до 3 м, зн≥мали кору (Ђоко- ровувалиї), обтесували, кололи ≥ складали дл¤ суш≥нн¤ на два роки. —окира, дворучний н≥ж (Ђв≥сн¤кї) ≥ пилка Ч основн≥ знар¤дд¤ дл¤ створенн¤ прекрасних твор≥в на≠родноњ арх≥тектури ≥ численних предмет≥в побуту. ƒр≥бн≥ вироби, переважно ≥грашки, виготовл¤лись на спец≥альному верстат≥ (Ђкобиль- ц≥ї), двер≥, в≥кна ≥ мебл≥ Ч на сто≠л¤рному, а посуд Ч на токарному верстатах.

¬иготовленн¤ мебл≥в Ч лав, осло≠н≥в, стол≥в, мисник≥в, скринь Ч найпоширен≥ша галузь дерев'¤ного виробництва.  онструктивне ≥ ком≠позиц≥йне р≥шенн¤ мебл≥в визнача≠лос¤ певними законом≥рност¤ми ≥ було завжди пов'¤зане з арх≥тек≠турними л≥н≥¤ми хати. ƒавн¤ ¤вор≥вська хата Ч це жит≠лове прим≥щенн¤ з господарськими буд≥вл¤ми п≥д одним дахом, по плану: хата, с≥ни, комора, стайн¤. ќрган≥зац≥¤ всього прим≥щенн¤ ти≠пова дл¤ багатьох район≥в ”крањ≠ни ћебл≥ Ч своЇр≥дна частина житла Ч розм≥щувались строго у визначених м≥сц¤х. ќслони, лави, мисники прикр≥плен≥ до ст≥н ≥ не мисл¤тьс¤ у в≥дрив≥ в≥д них. ’ата в њњ об'Їм≥ по горизонтальн≥й поверхн≥ маЇ вид≥лен≥ кути, частини об'Їму.  ожен кут замкнутий сам по соб≥ ≥ не даЇ н≥¤кого у¤вленн¤ про рух. ћебл≥ п≥дпор¤дкован≥ прийн¤тому членуванню пр¤мокут≠ного простору хати ≥ ще б≥льше його п≥дкреслюють. ÷е п≥дпор¤д≠куванн¤ ви¤влене ≥ в пр¤мокутн≥й конструкц≥њ мебл≥в та њх розм≥щен≠н≥ в пр¤мокутному простор≥ з чо≠тирма кутами.

¬се житт¤ с≥м'њ проходило в хат≥ Ч ≥ прац¤, ≥ в≥дпочинок, тому в њњ

обладнанн≥ мебл¤ми майстри вихо≠дили ≥з практичноњ доц≥льност≥ ≥ зручност≥, вироблеиих традиц≥йною системою меблюванн¤ хати. ¬ид≥≠лений, ч≥тко окреслений централь≠ний прост≥р хати. —крин≥, п≥зн≥ше столи, розм≥щувались в кут≥ б≥л¤ прист≥нноњ лави проти вх≥дних две≠рей, що творило Ђпокутт¤ї. ÷¤ ча≠стина прим≥щенн¤ найб≥льш осв≥т≠лена, св¤ткова. ¬ паралельному глухому кут≥ ставили л≥жко. ѕри вход≥ в хату праворуч знаходивс¤ мисник, а л≥воруч Ч п≥ч, з перенос≠ною лавкою Ч ослоном б≥л¤ нењ. ¬с≥ мебл≥, розм≥щен≥ на р≥зних р≥в≠н¤х в≥д земл≥, виступали в об'Їмно≠му простор≥ хати горизонтальними ¤русами. Ќайнижчий Ч пор≥г, ди≠т¤ч≥ ст≥льчики; нижчий Ч мебл≥ дл¤ сид≥нн¤ ≥ спанн¤: лави, ослони, п≥л, а пот≥м л≥жко; середн≥й ¤рус Ч скрин¤, ст≥л, дит¤ча колиска, п≥д≠в≥конн¤; вищий Ч верхн¤ полиц¤ мисника, жердка ≥ гр¤ди. —трого орган≥зована система цих ¤рус≥в ви≠ступала ¤к лог≥чно продумана ком≠позиц≥¤, св≥дчила про рац≥ональне використанн¤ жилоњ площ≥. ћебл≥ н≥би прикр≥плен≥ до ст≥н. ¬они гра≠ють св≥тлом ≥ т≥нню. ќдна п≥ч ви≠ступаЇ в масивн≥й заокруглен≥й форм≥.

‘орми мебл≥в, визначен≥ характе≠ром побуту, в≥д≥грають важливу роль в арх≥тектурно-художньому оформленн≥ прим≥щенн¤. «в'¤зок мебл≥в з арх≥тектурою хати ви¤в≠лений в габаритах, формах ≥ ха≠рактер≥ декору. ќсновний акцент, що п≥дкреслюЇ цей зв'¤зок,Ч пр¤≠мокутна конструкц≥¤ вс≥х мебл≥в, в основ≥ ¤коњ лежить одна вих≥д≠на форма Ч пр¤мокутна площи≠на Ч дошка. √оризонтально при≠кр≥плена, вона виконуЇ ту чи ≥ншу функц≥ю в залежност≥ в≥д р≥вн¤ п≥дн¤тт¤ над землею, розм≥р≥в, розм≥щенн¤ ≥ характеру прикр≥п≠ленн¤.


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz