Ћави Ч прив≥конн≥ ≥ заст≥льн≥, ос≠лони ≥ ст≥льчики Ч робили з сосно≠вих дощок, добре вистругували, загладжували. ÷≥ дошки становили основу мебл≥в, до ¤коњ прикр≥плю≠вали н≥жки. Ќайдавн≥шими п≥д≠ставками були куски стовбура (Ђковбкиї), п≥зн≥ше њх зам≥нили до≠щан≥ н≥жки. « середини XIX ст. опорн≥ н≥жки лав почали проф≥лю≠вати, що значно полегшувало кон≠струкц≥ю, п≥дкреслювало њњ художн≥ ¤кост≥. ѕодальший технолог≥чний процес виробництва ст≥льц≥в вклю≠чаЇ виготовленн¤ н≥жок в≥дпов≥дноњ висоти ≥ ширини (найчаст≥ше 50 X 55 см) ≥ проф≥люванн¤ Ч чо- тирьохгранне ≥ кругле. « 1920 о. прив≥конн≥ ≥ заст≥льн≥ лави почали робити з опорами дл¤ спинки (запл≥чч¤) Ч в≥дпов≥дну до довжини сид≥нн¤ перекладину ши≠риною 10Ч12 см.  онструкц≥¤ за≠пл≥чч¤ рамочна. ¬ерхн¤ переклади≠на проф≥льована в хвил¤ст≥ висту≠пи, ≥нколи декорована плоскор≥зьб- леними орнаментальними мотива≠ми: розетками, колами, хвил¤стими ≥ пр¤мими л≥н≥¤ми. ¬ конструюван≠н≥ лав ≥з запл≥чками в≥дчутний вплив м≥сцевих традиц≥й, а в ха≠рактер≥ проф≥люванн¤ верхн≥х пере≠кладин ≥ бал¤синах Ч далекий в≥д≠гом≥н сл≥д≥в барокко. Ћави на явор≥вщин≥ довго служили м≥сцем дл¤ спанн¤. ЌаЇ≥ть в к≥нц≥ XIX ст. л≥жка були далеко не в кожн≥й хат≥. ќчевидно, це й зумо≠вило масове виробництво лав, ¤ке скоро п≥д впливом м≥ських диван≥в вилилось у нову форму Ч своЇр≥д≠ну лаву-л≥жко (Ђбамбетльї). —ид≥н≠н¤м при лав≥-л≥жку служило в≥ко, ¤ке прикривало неглибоку пр¤мо≠кутну скриню, що при потреб≥ мог≠ла розсуватис¤, розширюючи пло≠

щу дл¤ спанн¤. ќснова ¤вор≥вських лав-л≥жок була ¤щиковоњ конструк≠ц≥њ, строго встановленоњ пр¤мокутноњ форми. ѕ≥д впливом м≥ста пр¤м≥ л≥н≥њ в окремих частинах (запл≥чки ≥ п≥длок≥тники) цих лав-л≥жок м≥≠н¤лис¤ на крив≥ або заокруглен≥. ћайстри звертали особливу увагу на обробку проф≥л≥в на верхн≥й перекладин≥ запл≥чч¤, ¤к≥ часто ви≠готовл¤лись у вигл¤д≥ ф≥льончастоњ спинки.

—тол¤ри виготовл¤ли так≥ мебл≥ в яворов≥ та де¤ких селах району (ћужилович≥, «алужж¤, ћолош- кович≥) не т≥льки дл¤ власних по≠треб, а й на продаж в сус≥дн≥ ра≠йони.  ожний майстер вводив своњ елементи в проф≥люванн¤ спинок, в њх розм≥ри, що значно зб≥льшу≠вало вар≥анти форм бамбетл≥в. ¬ к≥нц≥ XIX ст. в меблюванн¤ житла явор≥вщини вход¤ть дубов≥ та ¤сенов≥ л≥жка типовоњ пр¤мокут≠ноњ форми, що складались з по≠здовжн≥х низьких (часто в розм≥рах 40 X 200 см) ≥ поперечних Ч висо≠кихЧ поб≥чниць (109 x 98 см) з чотирма н≥жками Ч Ђконикамиї. «а своЇю конструкц≥Їю вони под≥≠л¤ютьс¤ на суц≥льно дощан≥ ≥ ф≥≠льончаст≥. ‘≥льонки часто виготов≠л¤ли з ≥ншоњ породи дерева, н≥ж рами. ¬ерхн¤ частина поперечних поб≥чниць часто завершувалась проф≥люванн¤м, майстри вик≥нчу≠вали њх в таких формах, ¤к≥ в≥дпо≠в≥дали формам бамбетл≥в ≥ кр≥сел, що створювало Їдиний характер усього умеблюванн¤ хати, а факту≠ра матер≥алу, проф≥л≥ ≥ виступи на поб≥чниц¤х, накладанн¤ ≥ розма≠льовуванн¤ ф≥льонок становили важлив≥ художн≥ акценти вс≥Їњ кон≠струкц≥њ л≥жок.

—еред мебл≥в середнього ¤русу ви≠д≥л¤лис¤ мальован≥ скрин≥, ¤ким в≥дводили пост≥йне центральне м≥сце в хат≥. ¬ цих скрин¤х збер≥≠гали новий од¤г, тканини, грош≥,