т¤ об'Їмних величин ≥ пропорц≥й,
вм≥нн¤ знайти ц≥л≥сть ≥ зак≥нчен≥сть побутового виробу Ч вс≥ ц≥ важли≠в≥ риси
притаманн≥ народним май≠страм явор≥вщини. ¬ ≥сторичному аспект≥ пов≥льно ≥де
процес удосконаленн¤ художн≥х мебл≥в. Ќа початку XX ст. вони зменшуютьс¤ в
розм≥рах. ѕолег≠шуЇтьс¤ р≥шенн¤ лав у зв'¤зку з зам≥ною витесаних п≥дн≥жок на
тонк≥, точен≥, бал¤синопод≥бн≥. ¬ л≥жках поб≥чниц≥ стають вищи≠ми ≥
проф≥льованими. ћисники на≠бирають форми закритих шаф, ла≠ви Ч форми м≥ських
диван≥в. ѕо≠р¤д з цим посилюЇтьс¤ увага до орнаментац≥њ њх плоскою р≥зьбою ≥
плетеними стр≥чками з рогози. ¬ де¤ких селах (¬≥льшаниц¤, ÷и≠тул¤ та ≥н.)
найчаст≥ше плетеними стр≥чками декорували спец≥ально виготовлен≥ з тонкоњ
м≥цноњ лози дивани, п≥дставки дл¤ кв≥т≥в Ч Ђва- зоникиї, дит¤ч≥ л≥жка, столики
≥ кр≥сельц¤. —еред гнутих плетених мебл≥в ц≥кав≥ в художньому план≥ дит¤ч≥
л≥жка ≥ кр≥сла-качалки. ¬ 20Ч30-х роках плетен≥ мебл≥, ¤к≥ в основному
виготовл¤ли на продаж, все активн≥ше вход¤ть в народне меблюванн¤. ƒокор≥нно зм≥нилось
меблюванн¤ ¤вор≥вськоњ хати за роки –ад¤н≠ськоњ влади. —ела району оновлен≥
новими будовами. «м≥нилас¤ схема план≥ровки основних господарських буд≥вель ≥
прим≥щенн¤ хати. ’ара≠ктерним Ї спорудженн¤ будинк≥в з к≥лькома к≥мнатами ≥
кухнею-њдаль- нею. ѕлануванн¤ будинку в≥дпов≥≠даЇ типовому плануванню в Ћьв≥в≠ськ≥й
≥ “ерноп≥льськ≥й област¤х3. Ќов≥ хати обладнан≥ мебл¤ми фаб≠ричного
виробництва. ѕ≥сл¤воЇнн≥ роки були часом ство≠ренн¤ серйозних передумов роз≠витку
всього народного мистецтва, в тому числ≥ стол¤рноњ справи ≥, зокрема,
мебл¤рства. —тол¤ри яво≠ рова ≥ навколишн≥х с≥л працювали
в арт≥л≥ ≥м. “. Ўевченка, в ¤к≥й було в≥дкрито окремий цех дл¤ ви≠готовленн¤
мебл≥в. јрт≥ль мала ф≥л≥али в селах ¬≥льшаниц¤ ≥ —та- рич≥. ¬иробництво дит¤чих
мебл≥в з 1946 р. було зосереджено при промкомб≥нат≥ у яворов≥. ¬ 1946 р.
орган≥зовано мебльову фабрику в селищ≥ ≤вано-‘ранкове. ƒв≥ меб- льов≥ фабрики
району в 1963 р. об'Їднались в ≤вано-‘ранк≥вський мебльовий комб≥нат. Ќин≥ це
ве≠лике виробниче об'Їднанн¤, ¤ке з року в р≥к вдосконалюЇ техн≥чн≥ та художн≥
особливост≥ вироб≥в. « 1968 р. тут почали випуск ком≠б≥нованих набор≥в зг≥дно з
проек≠том, розробленим ≥нститутом Ђ”кр- д≥промебельї в иЇв≥ та ф≥л≥алом цього
≥нституту у ћукачев≥. «м≥ни в асортимент≥ вироб≥в меб- льового комб≥нату
проходили в зв'¤зку з перебудовою нашоњ меб- льовоњ промисловост≥ з урахуван≠н¤м
строгоњ в≥дпов≥дност≥ мебл≥в спец≥альним техн≥чним, економ≥ч≠ним, естетичним та
г≥г≥Їн≥чним ви≠могам. р≥м названих п≥дприЇмств, меб≠л≥
виготовл¤ли в профтехшкол≥ художн≥х ремесел ≥ в домашн≥х умо≠вах. ÷им трьом
видам орган≥зац≥њ виробництва притаманн≥ певн≥ особ≠ливост≥ художн≥х р≥шень.
¬иробни≠цтво мебл≥в при промкомб≥нат≥, ≤вано-‘ранк≥вському мебльовому комб≥нат≥
≥ його ф≥л≥ал≥ в яворов≥ базуЇтьс¤ на найкращих сучасних в≥тчизн¤них зразках.
÷ентром виготовленн¤ художн≥х мебл≥в, в конструкц≥њ ≥ декоруванн≥ ¤ких
використан≥ давн≥ народн≥ традиц≥њ, стала явор≥вська проф≠техшкола художн≥х
ремесел. ƒо≠св≥дчен≥ майстри разом з учн¤ми виготовл¤ли мебл≥ на спец≥альн≥ за≠мовленн¤,
велику увагу прид≥л¤ю≠чи розробц≥ традиц≥йних художн≥х засоб≥в њх декоруванн¤.