В 1949 р. Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові замовив
школі комплект меблів. Роботу виконували Й. П. Станько та його учні. Вони
виготовили меблі дубові, доброї столярної роботи, що за своєю формою ідуть від
принципів конструкції народних меблів. На їх рамках і фільонках розміщені рослинно-геометричні
мотиви, виконані в техніці плоского овального рельєфу і контурної різьби.
Основні мотиви — «вазоники», «качечки», «вербівки», «сонечка» та ін.,— всі в
обрамленні колосків — закомпо- новані легко, продумано, відповідно до форми
виробів. Особливість їх полягає в єдності форми виробу з орнаментом. Майстер
підкреслює її, добивається гармонійних пропорцій між окремими частинами
предмету. Меблі не втратили прямолійної форми, їх композиція зрозуміло
виправдана практичною зручністю. Природний колір дерева підсилює їх декоративність. Важливим фактором в пошуках орнаментування меблів стала розроблена
майстром Й. П. Станьком на основі орнаментики народних мальованих скринь так
звана яво- рівська різьба. В 1950 р. в школу були запрошені випускники Київського
художнього училища О. П. Астахов, Ф. Ф. Роговець, з Косівського — С. М. Мельник
і досвідчений столяр з Яворова — С. І. Масюк. Багато уваги приділяли вони
разом з Й. П. Станьком розробленню нових форм і їх декоруванню. Виробилась
певна система орнаментування меблів. Основу її творив темний фон (зелений,
коричневий, чорний), по якому плоским різьбленням нанесений рослинний та
геометричний орнаменти. Декорували видні частини меб лів: дверці шаф, спинки крісел,
запліччя диванів тощо. В 1955 р. С. І. Масюк, С.М. Мельник, Й. П. Станько
розпочали працю над виготовленням шаф-вітрин для експонатів музею училища.
Композиційний задум рішення цієї вітрини належить Ф. Ф. Роговцю. В 50-х роках
почали виготовляти столяри професійно-технічного училища мебльові гарнітури
кабінетного характеру. Декорування їх здійснювали
бейцуванням, плоскою різьбою і лакуванням. Це були вироби творчого плану,
позбавлені стандарту, часто виставочного призначення *. В них, особливо до
50-х років, відчувається деякий вплив модерну меблярства XIX ст., але підданий
значній творчій переробці з використанням важливих принципів народного
мистецтва Яворівщини. В 70-х роках були спроби декорувати меблі розписом на світлому
природному фоні деревини. Яворівські майстри прагнуть до
створення виробів, які базувались би на народних традиціях і разом з тим
відповідали сучасним вимогам. В цьому полягає значення і вплив
професійно-технічного училища на численних народних столярів, які працюють в
Яворові, Мужиловичах, Наконечному та інших селах і в домашніх умовах у вільний
від основних робіт час, виготовляють меблі для власних потреб. Вони роблять
дивани-«бам- бетлі», шафи для посуду, рами для портретів, карнизи для вікон
тощо. Яворівські меблі — цікава сторінка в художній народній творчості. Всі типи
меблів розвиваються на базі давніх традицій під впливом сучасних потреб і
досягнень радянського меблярства.