Главная


В 1949 р. Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові замовив школі комп­лект меблів. Роботу виконували Й. П. Станько та його учні. Вони виготовили меблі дубові, доброї столярної роботи, що за своєю формою ідуть від принципів кон­струкції народних меблів. На їх рамках і фільонках розміщені рос­линно-геометричні мотиви, викона­ні в техніці плоского овального рельєфу і контурної різьби. Основ­ні мотиви — «вазоники», «качечки», «вербівки», «сонечка» та ін.,— всі в обрамленні колосків — закомпо- новані легко, продумано, відповід­но до форми виробів.

Особливість їх полягає в єдності форми виробу з орнаментом. Май­стер підкреслює її, добивається гармонійних пропорцій між окре­мими частинами предмету. Меблі не втратили прямолійної форми, їх композиція зрозуміло виправдана практичною зручністю. Природний колір дерева підсилює їх декора­тивність.

Важливим фактором в пошуках орнаментування меблів стала роз­роблена майстром Й. П. Станьком на основі орнаментики народних мальованих скринь так звана яво- рівська різьба. В 1950 р. в школу були запрошені випускники Ки­ївського художнього училища О. П. Астахов, Ф. Ф. Роговець, з Косівського — С. М. Мельник і досвідчений столяр з Яворова — С. І. Масюк. Багато уваги приді­ляли вони разом з Й. П. Станьком розробленню нових форм і їх деко­руванню. Виробилась певна систе­ма орнаментування меблів. Основу її творив темний фон (зелений, коричневий, чорний), по якому пло­ским різьбленням нанесений рос­линний та геометричний орнамен­ти. Декорували видні частини меб­

лів: дверці шаф, спинки крісел, запліччя диванів тощо. В 1955 р. С. І. Масюк, С.М. Мель­ник, Й. П. Станько розпочали пра­цю над виготовленням шаф-вітрин для експонатів музею училища. Композиційний задум рішення цієї вітрини належить Ф. Ф. Роговцю. В 50-х роках почали виготовляти столяри професійно-технічного учи­лища мебльові гарнітури кабінетно­го характеру.

 

Декорування їх здій­снювали бейцуванням, плоскою різьбою і лакуванням. Це були ви­роби творчого плану, позбавлені стандарту, часто виставочного при­значення *. В них, особливо до 50-х років, відчувається деякий вплив модерну меблярства XIX ст., але підданий значній творчій пере­робці з використанням важливих принципів народного мистецтва Яворівщини. В 70-х роках були спроби декорувати меблі розписом на світлому природному фоні дере­вини.

Яворівські майстри прагнуть до створення виробів, які базува­лись би на народних традиціях і разом з тим відповідали сучасним вимогам. В цьому полягає значен­ня і вплив професійно-технічного училища на численних народних столярів, які працюють в Яворові, Мужиловичах, Наконечному та ін­ших селах і в домашніх умовах у вільний від основних робіт час, ви­готовляють меблі для власних по­треб. Вони роблять дивани-«бам- бетлі», шафи для посуду, рами для портретів, карнизи для вікон тощо.

Яворівські меблі — цікава сторінка в художній народній творчості. Всі типи меблів розвиваються на базі давніх традицій під впливом су­часних потреб і досягнень радян­ського меблярства.


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz
ф