—воЇр≥дними формами ≥ декором в≥дзначаютьс¤
¤вор≥вськ≥ точен≥ вироби з дерева, що мають кругл≥ об'Їмн≥ форми. ÷е св≥чники,
тар≥л≠ки, веретена, барильц¤ та ≥н. яво≠р≥вськ≥ майстри здавна використо≠вували
токарний верстат дл¤ отри≠манн¤ круглих замкнутих ≥ в≥дкри≠тих форм з дерева.
ѕринципи ро≠боти над круглими формами на то≠карному верстат≥ аналог≥чн≥ робот≥
гончар¤ на гончарному круз≥. –≥з≠ниц¤ пол¤гаЇ в тому, що гончар вит¤гуЇ з глини
тонк≥ ст≥нки посу≠ду поки крутитьс¤ круг, а токар в час≥ обертанн¤ дерева
зн≥маЇ з нього р≥зц¤ми де¤к≥ частини ≥ от≠римуЇ об'Їмн≥ вироби. ƒо к≥нц¤ XIX
ст. токар≥ працюва≠ли на прим≥тивних верстатах, ¤к≥ складалис¤ з основи Ч
дошки, до ¤коњ зл≥ва було прикр≥плене на сто¤ку дерев'¤не веретено Ч Ђфут- рої,
жердок, що кр≥пились до ба≠лок в стел≥, п≥дн≥жки ≥ шнура. ѕ≥дн≥жкою приводили в
рух Ђфут- рої через пр¤му шнурову передачу. ¬ажка була прац¤ на токарних
верстатах без колеса. ¬асиль ѕрий- ма, один з найстар≥ших майстр≥в, говорить,
що з дитинства чув в≥д токар≥в про те, що на таких вер≠статах без колеса
¤вор≥вськ≥ тока≠р≥ працювали давно, б≥льше ¤к 300 рок≥в. Ќа початку
XX ст. ¤вор≥вськ≥ то≠кар≥ почали користуватись верста≠том з маховиком Ч
колесом. Ђ‘ут- рої з предметом дл¤ точ≥нн¤ при≠водила в рух рем≥нна передача
в≥д п≥дн≥жок ≥ маховика. ¬перше в ра≠йон≥ такий верстат був придбаний в 1897 р.
дл¤ ¤вор≥вськоњ школи дит¤чих ≥грашок. Ќа початку XX ст. токарн≥ верстати з
махо≠ виком мали
п'¤ть, а в 1920Ч 1939 рр.Ч 26 токар≥в. «а роки –ад¤нськоњ влади значно≠го
масового поширенн¤ набув то≠карний верстат на електричному привод≥, ¤кий
майстри виготовл¤≠ють соб≥ за зразком фабричного “¬-200. ¬ робот≥ ¤вор≥вських
то≠кар≥в захоплюЇ швидк≥сть виконан≠н¤ р≥зних процес≥в. „асто зм≥ню≠ючи
≥нструменти, вони легко ≥ спритно зн≥мають стружки в м≥с≠ц¤х, де на око
вим≥р¤но в≥дпов≥дн≥ заглибленн¤ ≥ виступи на поверхн≥ вироб≥в. –озум≥нн¤
матер≥алу, техн≥чна вправн≥сть, мистецьк≥ навики май≠стри виробл¤ли роками й
переда≠вали з покол≥нн¤ в покол≥нн¤. Ќе випадково ще з XIX ст. писали про те,
що коли ¤вор≥вськ≥ токар≥ працювали за верстатом вечорами ≥ раптом гасла
нафтова лампа, що давала тьм¤не мерехтливе осв≥т≠ленн¤, ≥ ставало зовс≥м темно,
то вони не припин¤ли роботу. Ќе раз вони точили при м≥с¤чному осв≥т≠ленн≥. « тонким чутт¤м форми, розум≥н≠н¤м пропорц≥й ≥
ритму токар≥ ви≠точували ≥ заокругленн¤, ≥ видов≠женн¤ з поступовим звуженн¤м,
розширенн¤ ≥ виступи, перехвати ≥ проф≥люванн¤. ¬иробл¤лис¤ ¤вор≥вськими майст≠рами так≥ предмети
побуту, ¤к ба≠рильц¤, тар≥лки, поставники, вере≠тена, валки дл¤ т≥ста, бал¤сини
дл¤ мебл≥в тощо. ¬ на¤вних у музе¤х зразках цих вироб≥в ви¤влено
рац≥онально- практичне ≥ художньо-декоративне р≥шенн¤ конструктивних завдань,
продуман≥сть деталей. њх поверхн¤ то закруглена, то звужена, то роз≠ширена
в≥дпов≥дно до практичних вимог. “ак, практично необх≥дни≠ми у велик≥й к≥лькост≥
(кожна ж≥н≠ка мала по 3Ч5 штук) були вере≠тена дл¤ пр¤д≥нн¤. ƒл¤ зручност≥