ними Ч розетку, вписану в коло з
кв≥т≥в. ” вс≥х цих зображенн¤х кв≥ткових форм вбачаЇтьс¤ певна сп≥льн≥сть
композиц≥йноњ будови. ѕоб≥ч центральних в розписах скринь майже завжди
виступали додатков≥ елементи ≥з зображен≠н¤м сонц¤ ≥ з≥рок, дерев, вазон≥в, що
поход¤ть в≥д древнього зобра≠женн¤ сонц¤ чи Ђдерева житт¤ї, ¤к≥ мали колись
глибоко символ≥ч≠не значенн¤, а згодом перетвори≠лис¤ в чисто декоративний еле≠мент. Ќа початку XX ст. Ђвазонников≥ї
скрин≥ зам≥нили Ђв≥ночков≥ї. в≥≠ти, розетки, з≥рки малювались в обрамленн≥
в≥ночка в центр≥ Ђв≥≠конц¤ї передньоњ ст≥ни ≥ в≥ка скри≠н≥. ¬≥ночок в≥дзначавс¤
складн≥с≠тю трактуванн¤ ≥ кольору. ¬≥дома майстрин¤ розпису √анна ўирба
(народилас¤ 1898 р.) по¤снювала: Ђћи малювали в≥ночок так, щоб в≥н був под≥бний
до вес≥льних в≥н≠к≥в молодоњ ≥ дружкиї. як бачимо, цей мотив не випадково
потрапив у розпис вес≥льних скринь, набув такого поширенн¤ ≥ р≥зноман≥тного
композиц≥йного трактуванн¤. „асом в≥н мав вигл¤д кола, утворе≠ного
з дуговидних пелюстк≥в, ≥нод≥ коло утворювали в≥д г≥лочки з супротивним
розм≥щенн¤м пелюст≠к≥в, ≥нод≥ мав форму одн≥Їњ г≥лоч≠ки, з≥гнутоњ
п≥дковопод≥бно, з дво≠б≥чними супротивними листочками. ƒругор¤дн≥ мотиви
розм≥щували довкола центральноњ композиц≥њ. ’арактерним мотивом в орнамен≠тиц≥
¤вор≥вських мальованих скринь був мотив, под≥бний до Ђог≥рочк≥вї у тканинах
сх≥дного по≠ходженн¤. Ќа явор≥вщин≥ в≥н д≥≠став назву Ђкачечкиї. ≤з цього дуже
попул¤рного мотиву майстри створювали р≥зноман≥тн≥, часом складн≥ композиц≥њ.
онтур Ђкачеч≠киї ≥нколи обрамл¤ли зубчиками або крапочками. ¬нутр≥шню площину
його замальовували зеленим, охристим або жовтим кольорами ≥ на ньому наносили
косу або пр¤му с≥точку. –≥зновидною трактовкою Ђкачечокї майстри намагалис¤
ур≥зноман≥тнити, збагатити й ожи≠вити всю орнаментальну компози≠ц≥ю на скрин¤х.
ƒодатков≥ еле≠менти розм≥щувалис¤
у кутах пе≠редньоњ ст≥нки та њњ бордюрах. ќрнаментальн≥ мотиви ≥ компози≠ц≥йн≥
р≥шенн¤ в розпис≥ ¤вор≥в≠ських скринь розвивалис¤, зазнава≠ли зм≥н ≥ доповнень.
” друг≥й чвер≠т≥ XX ст. багато майстр≥в не ви≠д≥л¤ли на в≥ц≥ ≥ передн≥й сторон≥
скрин≥ пр¤мокутних площин Ч Ђв≥≠конї. ¬они розм≥щували њх дов≥ль≠но на
Ђфл¤ндрованомуї пол≥ ≥ де≠що перевантажували орнаменталь≠н≥ композиц≥њ. ольорова гама розпису скринь
базуЇтьс¤ на п'¤ти кольорах: ко≠ричневому, зеленому, жовтому, б≥≠лому ≥
червоному. ќкрем≥ кольори мали конкретне призначенн¤ в розпис≥.
“емно-коричневою фар≠бою обводили смуги по кра¤х скринь ≥ бордюри; темно-зеле≠ною
Ч розмальовували площини Ђв≥конї; св≥тло-зеленою Ч мотиви Ђкачечокї; червоною Ч
зображен≠н¤ кв≥т≥в ≥ лист¤ в галузках; б≥≠лою Ч смуги, др≥бн≥ крапки, ц¤≠точки,
¤к≥ обрамл¤ли Ђкачечкиї, Ђп≥дк≥вкиї, Ђкв≥тиї, хвил¤ст≥ л≥н≥њ, що надавало
тонован≥й поверхн≥ особливоњ декоративност≥. ‘арби кладутьс¤ нер≥вно, чим
створюЇть≠с¤ жива кольорова поверхн¤. онтрастн≥сть кольор≥в, темних ≥ ¤сних
в≥дт≥нк≥в згармон≥зовуЇтьс¤ ще й тим, що п≥сл¤ зак≥нченн¤ роз≠пису скринь њх
покривали розведе≠ним клеЇм, а в 20Ч30-х роках Ч часом пол≥турою. ” художньому
р≥шенн≥ розпису дом≥нують живо≠писн≥ засади. ¬≥льно, в≥д руки, лег≠ко
нанесеними мазками виконуЇть≠с¤ весь розпис, в ¤кому ч≥тко про-