¬ арсенал≥ художньо-техн≥чних прийом≥в декоруванн¤ вироб≥в з дерева ¤вор≥вськ≥ майстри особли≠вого значенн¤ надавали розпису, корен≥ ¤кого виход¤ть з давн≥х традиц≥й художньоњ культури ”к≠рањни.

« к≥нц¤ XVIII ст. ≥ особливо на початку XIX ст. в народн≥й твор≠чост≥ стаЇ пом≥тним активн≥ше зверненн¤ до багатокол≥рност≥. ÷ей процес захоплюЇ передус≥м ткацтво, вишиванн¤, керам≥ку ≥ значною м≥рою художню обробку дерева.

¬веденн¤ пол≥хром≥њ ≥ перех≥д май≠стр≥в до декоруванн¤ розписом Ч важливе ¤вище в мистецтв≥ яво- р≥вщини. ¬же у XVIII ст. тут сформувавс¤, ¤к своЇр≥дна школа розпис скринь ≥ дит¤чих ≥гра≠шок Ч Ђзабавокї, що можна роз≠гл¤дати ¤к своЇр≥дн≥ напр¤ми в розвитку ¤вор≥вського малюванн¤ по дереву.  ожен з них маЇ певн≥ етапи розвитку, свою ≥стор≥ю та своњ художньо-техн≥чн≥ прийоми. –озпис скринь базувавс¤ на вико≠ристанн≥ традиц≥йних орнамен≠тальних мотив≥в, дотриманн≥ ч≥ткоњ посл≥довност≥ техн≥чних прийом≥в виконанн¤ цього розпису. —почат≠ку скрин≥ готували до розпису: ви≠р≥внювали њх поверхню замазкою, виготовленою з клею, вм≥шаного з дерев'¤ними опилками Ч Ђтрачи- ноюї. ѕот≥м усю поверхню скрин≥ чистили скребками, а згодом Ч наждачним папером. –озпис вико≠нували пензл¤ми, ¤к≥ виготовл¤ли сам≥ майстри з к≥нського волосу, свин¤чоњ щетини, коров'¤чоњ або кот¤чоњ шерст≥. —початку на скри≠ню наносили Ђгрунтї: тонували зе≠леними або жовтими клеЇвими рос≠

линними фарбами з дом≥шкою со≠ди.

ѕ≥сл¤ висиханн¤ фону по кра≠¤х передньоњ, боковоњ стор≥н та в≥ка скрин≥ проводили смуги (ши≠риною 4Ч5 см) фарбою темного коричневого кольору Ч Ђкренгель- коюї. ƒальшим етапом було вид≥≠ленн¤ на центральн≥й площин≥ в≥ка ≥ передньоњ сторони пр¤мокутного чи квадратного пол¤ Ч Ђкватирокї або Ђв≥конї. њх покривали зеленою фарбою, що служила фоном дл¤ пров≥дних мотив≥в розпису.

÷≥ пло≠щини обрамл¤ли бордюром (ши≠риною 4Ч5 см). Ѕоков≥ ст≥нки скрин≥ ≥ в≥льну площину поза Ђв≥к≠намиї Ђфл¤ндрувалиї з допомо≠гою дерев'¤ноњ Ђфл¤ндрачкиї, що мала вигл¤д греб≥нц¤ з широкими зубц¤ми. ¬ процес≥ ц≥Їњ роботи площини суц≥льно покривали вузь≠кими хвил¤стими поздовжн≥ми л≥≠н≥¤ми, розм≥щеними одна в≥д одноњ на в≥дстан≥ 0,2 см, що створювало враженн¤ наб≥гаючоњ хвил≥. √оловний акцент при розпис≥ скринь робивс¤ на орнаментальних мотивах, розм≥щених в центр≥ ви≠д≥лених Ђв≥конї. ¬они творили ос≠нову традиц≥йноњ системи розпису, в ¤к≥й дом≥нували рослинн≥ моти≠ви. њм завжди п≥дпор¤дковувались геометричн≥ мотиви, що тактовно вводились у композиц≥ю. ¬ залеж≠ност≥ в≥д композиц≥йного р≥шенн¤ орнаментальних мотив≥в скрин≥ на≠зивали: Ђкв≥тковаї, Ђвазонниковаї ≥ Ђв≥ночковаї.

¬ XIX ст. ≥снувало к≥лька вар≥ан≠т≥в розпису ¤вор≥вських скринь. ÷ентральна композиц≥¤ найдавн≥≠ших скринь складалась з п≥вкул≥ ≥ зак≥нчувалась мотивами Ђкаче≠чокї. ¬ друг≥й половин≥ XIX ст. в центральн≥й композиц≥њ малювали кв≥ти в вазонах, симетрично розм≥≠щен≥ в≥дносно вертикальноњ ос≥. ¬ ≥ншому вар≥ант≥ малювали п≥вко≠ло, в≥д ¤кого виходило дев'¤ть ду≠гасто вит¤гнутих листочк≥в, а над