†††††††††††††††††††††† ¬агому стор≥нку в художн≥й оброб≠ц≥ дерева на явор≥вщин≥ становить об'Їмн円†††††††††††††††††††† р≥зьбленн¤ Ч кругла скульптура, розвиток ¤коњ базуЇ≠тьс¤
на давн≥х мистецьких тради≠ц≥¤х художньоњ обробки дерева. ѕрот¤гом часу кругла
скульптура в ус≥х њх р≥зновидах зазнавала пев≠них зм≥н щодо зм≥сту ≥ форми. ”
XVIII ст. особливого поширен≠н¤ набуло виробництво дит¤чих ≥грашок, а з другоњ
половини XIX
ст.Ч ан≥мал≥стичноњ скульп≠тури.
—кладна багатоф≥гурна тема≠тична скульптура почала розвива≠тис¤ т≥льки в
рад¤нський час ¤к нове ¤вище в ¤вор≥вському об'Їм≠ному р≥зьбленн≥. ¬ажливу групу об'Їмноњ р≥зьби ста≠новл¤ть традиц≥йн≥ дит¤ч≥ ≥граш≠ки Ч
найц≥кав≥ше художнЇ ¤вище у народн≥й творчост≥ явор≥вщини. ¬ ньому не в≥дчутно
вплив≥в м≥сь≠коњ культури, глибоко в≥дображено св≥тосприйн¤тт¤ та естетичн≥
≥деа≠ли народу, орган≥чний зв'¤зок з тим середовищем, в ¤кому воно ви≠никло ≥
розвиваЇтьс¤. явор≥вськ≥ ≥грашки знаход¤тьс¤ у багатьох музейних з≥бранн¤х
нашоњ крањни, художн¤ ц≥нн≥сть њх загальновиз≠нана. Ќа основ≥ арх≥вних, л≥тературних матер≥ал≥в ≥ музейних експонат≥в можна
вид≥лити три основн≥ хро≠нолог≥чн≥ етапи розвитку ¤вор≥в- ських ≥грашок: к≥нець
XIX Ч по≠чаток XX ст.; 20Ч30-т≥ роки XX
ст. ≥ рад¤нський пер≥од. „исленн≥
арх≥вн≥ матер≥али харак≠теризують виробництво ≥грашок XIX ст. в так званому
ћалому ѕередм≥ст≥ яворова, де зосередив≠с¤ центр ≥грашкового промислу. ќдна
с≥м'¤ виробл¤ла прот¤гом року приблизно 3600 дит¤чих ≥г≠рашок
8. ¬ описах асортименту ≥г≠рашок зазначено, що тут робили коники, возики з
одним ≥ двома кониками, пташки, тарахкальц¤, дит¤ч≥ колиски ≥ мебл≥ дл¤ л¤льок,
посуд, музичн≥ ≥нструменти: соп≥л≠ки, скрипки, пищалки тощо. њх ви≠готовл¤ли з
¤вора, липи, осики, верби, сосни, р≥дко з буку ≥ груш≥. ќкрем≥ детал≥, в≥дм≥нн≥
за конст≠рукц≥Їю ≥ розм≥рами, вир≥зували пилкою з в≥дпов≥дного дерева. †ѕерв≥сну обробку деревини вико≠нували
сокирою, в≥друбували дов≠жину валк≥в, обтесували њх. ƒошки на основи возик≥в
виготовл¤ли з сосни, також користуючись соки≠рою ≥ вигладжуючи њх дворучним
ножем Ч Ђв≥сн¤комї. ÷≥ процеси виконували на прим≥тивному вер≠стат≥ Ч
Ђкобильц≥ї. олеса дл¤ возик≥в вир≥зували з цил≥ндричних обтесаних валк≥в
¤вора. «аготовле≠н≥ окремо детал≥ складали у в≥дпо≠в≥дну композиц≥ю,
скр≥плювали де≠рев'¤ними к≥лочками або в пази. ≤грашки виходили прост≥ ≥ рац≥о≠нальн≥
за конструкц≥Їю, з м≥н≥≠мальною к≥льк≥стю деталей. ” ви≠р≥шенн≥ њх форм майстри
дос¤гали високоњ художньоњ досконалост≥, ¤ка вид≥л¤ла њх на фон≥ всього ба≠гатства
вид≥в ≥ форм ¤вор≥вськоњ деревообробноњ творчост≥. ’удож≠н¤ виразн≥сть ≥грашок
дос¤галась переважно р≥зьбленн¤м, пласти≠кою, моделюванн¤м, а розпис п≥д≠силював,
поглиблював декоратив≠н≥сть. ¬ ¤вор≥вських ≥грашках XIX ст.
особливо ц≥кав≥ ≥грашки з коника≠ми Ч дуже попул¤рн≥, опоетизова≠н≥ майстрами
мовою пластики, ор≠наменту ≥ колориту. ќсновн≥ кон≠структивн≥ частини њх:
п≥дставка у вигл¤д≥ пр¤мокутноњ горизон≠тальноњ дощечки, так званоњ осно≠ви,
дв≥ ос≥, чотири колеса ≥ кони≠ки Ч один або два. ѕри складан-