Орнаментальних мотивів у розписі іграшок не так уже й ба­гато, але є безліч варіантів їх трактування і композиційних ви­рішень. В одних коників легко зі­гнута «вербівка» з двобічними ли-

у гарячу воду, додає столярного клею й живиці сосни — «смолку» А до жовтої фарби клею не до­дає, пояснюючи, що вона «тоді стане темною і красу свою втра­тить».

В. Прийма прагне досягти краси в тонкому розумінні і цьому підпорядковує різні технологічні прийоми розпису.

Прийжа В. М. Іграшка-колиска. Дерево. Розпис аніліне." ми фарбами. 1969. ЛМУМ.

сточками розміщена на тулубі і тягнеться до шиї, в інших — на ту­лубі

розміщено коло з вписаною «розеткою», а листочки «вербі- вок» — на шиї і ногах коня. Колеса візочків В. Прийма інколи об­водить червоними кругами з впи­саними листочками, а частіше за­лишає їх неорнаментованими.

Живописно виступає на природно­му фоні деревини барвисто-весел­кова гама, яку творять лише три кольори: червоний, зелений, жов­тий, що в різних іграшках мають інше тональне звучання. Майстер у певній послідовності готує фар­би для розпису. Анілінову, черво­ну, рожеву і зелену фарби всипає

Обов'язковим фактором у худож­ньому рішенні іграшок є продума­на передача враження про рух і самого руху.

Всі іграшки згаданих композицій з кониками на колесах «їдуть», коли потягнути за шну­рок, прив'язаний до основи іграш­ки спереду, або підштовхувати з допомогою палички-держака. Рух оживляє іграшки, робить їх цікаві­шими, легше вводить в дію гри. Рухома іграшка співзвучна діям і рухам дитини. До того ж іграшки оживлюють звуки, які утворюють­ся під час гри.