—еред численних ≥грашок, зроб≠лених руками ¬. ћ. ѕрийми: соп≥лок, дзиг,
тарахкалець, в≥зоч≠к≥в Ч вир≥зн¤ютьс¤ коники, пташ≠ки, мебл≥. «м≥ст, принципи
трак≠туванн¤ форм цих ≥грашок вир≥шен≥ у межах виробленоњ традиц≥йноњ тованоњ у в≥сь палички Ч держака, ¤ку д≥ти тримають у руках. ¬ ≥нш≥й груп≥
≥грашок пара кони≠к≥в стоњть на передн≥й частин≥ п≥д≠ставки, а за ними Ч драбин¤ки,
в≥з або сани. ќкрему групу ≥грашок становл¤ть вершники. ¬ них кони≠ки тримаютьс¤ на
п≥дставц≥ або ос¤х з держаком. ѕрийма ¬. ћ.
ƒит¤ча ≥граи≥ка-коник. ƒерево. –озпис ан≥л≥новими фарбами. 1968. Ћћ”ћ. композиц≥йно-пластичноњ системи з
в≥дбитком ≥ндив≥дуальноњ творчос≠т≥ майстра, ¤кий усе житт¤ Ђста≠равс¤ робити
≥грашки такими, щоб д≥ти до них усм≥халис¤ї. ¬. ѕрийма творчо п≥дходить до ур≥зноман≥тненн¤ композиц≥йного р≥шенн¤
в≥домих образ≥в, сюжет≥в. ÷е видно особливо виразно на чис≠ленних вар≥антах
≥грашок з кони≠ками. оник або стоњть посереди≠н≥ п≥дставки ≥ поњде, ¤кщо пот¤г≠нути мотузок,
прив'¤заний до основи, або ж в≥н прикр≥плений т≥льки до ос≥ з двома б≥льшими
колесами. ≤нколи перед в≥ссю Ї ще спереду одно колесо. “од≥ коники њдуть по земл≥ при
поштовс≥ вмон- √оловна риса
≥грашок з коника≠ми Ч узагальнен≥сть форми з пр¤≠мими угловатими зр≥зами. Ћише л≥н≥¤ вигину шињ ≥ нахилу голови п≥дсилюЇ задум майстра Ч пере≠дати
кон¤ в стр≥мкому б≥гу чи сто¤чим на м≥сц≥, ур≥вноваженим. ”загальненню пластики
в≥дпов≥даЇ ≥ розпис. ” ньому сво¤ характерна декоративн≥сть, ¤ка не маЇ пр¤мих
аналог≥й в ≥нших видах ¤вор≥всь- кого декоративного мистецтва. …ого
специф≥чн≥сть пол¤гаЇ в до≠триманн≥ виробленоњ системи.