√лавна¤


р≥зних в≥д≠т≥нк≥в, введений жовтий кол≥р в≥д≥≠грав велику роль. ¬≥н не виступав у пров≥≥дних орнаментальних моти≠вах, а використовувавс¤ у пр¤мих, хвил¤стих смугах, ¤к≥ об'Їднували червон≥, зелен≥ Ђколкаї ≥ Ђверб≥в- киї в ц≥л≥сну композиц≥ю. ¬ цей час рослинн≥ барвники повн≥стю зам≥нили ан≥л≥нов≥ фарби, що по≠силювало ¤скрав≥сть розпису ≥гра≠шок.

–ад¤нська д≥йсн≥сть створила вс≥ можливост≥ дл¤ творчоњ прац≥. ”же в 1944 р. майстри почали працю≠вати в арт≥л≥ ≥м. “. Ўевченка. ќр≠ган≥зований характер прац≥ спри≠¤в обм≥ну досв≥дом, а нове техн≥ч≠не обладнанн¤ давало можлив≥сть удосконалювати обробку дерева ≥ технолог≥ю виробництва. ћайстри традиц≥йних форм ≥ прииом≥в де≠коруванн¤. « другого Ч почавс¤ розвиток сюжетноњ ≥ тематичноњ точеноњ багатоф≥гурноњ ≥грашки, об'Їмноњ скульптури малих форм. ” сп≥вв≥дношенн≥ цих двох напр¤≠м≥в поступову перевагу отримують

ѕрийма ¬. ћ. ≤грашка- скрин¤. ƒерево. –озпис ан≥л≥новими фарбами. ћ≥сто явор≥в. 1975. ћ≈’ѕ.

отримували матер≥альну п≥дтрим≠ку, заохоченн¤ з боку ќбласного управл≥нн¤ культури, Ѕудинку на≠родноњ творчост≥, музењв, мистецт≠вознавц≥в ≥ художник≥в. њх роботи систематично експонувались на ра≠йонних, обласних, республ≥кан≠ських виставках, у пост≥йних екс≠позиц≥¤х музењв.

–озвиток виробництва ≥грашок п≥≠шов двома шл¤хами. « одного бо≠ку, йшло дальше удосконаленн¤

майстри, ¤к≥ перейшли на виготов≠ленн¤ точених ≥ р≥зьблених багато≠ф≥гурних композиц≥й.

“радиц≥йне мистецтво ¤вор≥вських стол¤рних ≥грашок у рад¤нський час знайшло св≥й дальший розви≠ток у творчост≥ ¬. ћ. ѕрийми (на≠родивс¤ у 1897 р.). ÷е майстер з великою фантаз≥Їю, своЇр≥дним по≠чутт¤м пластики, кольору. …ого ≥грашки традиц≥йних форм. ¬≥н ко≠ристуЇтьс¤ техн≥кою, в≥домою ≥ншим майстрам, але оживл¤Ї њњ ≥н≠див≥дуальною манерою декоруван≠н¤.


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz