–азом з тим вона спри¤ла удоскона≠ленню технолог≥њ обробки дерева,
в≥д≥гравала позитивну роль в орга≠н≥зац≥њ продажу ≥грашок, п≥дтрим≠ц≥ ≥
попул¤ризац≥њ ¤вор≥вського р≥зьбленн¤. ¬ документах заф≥ксо≠ван≥ пост≥йн≥
клопотанн¤ школи про збут вироб≥в, про дозв≥л на њх продаж в ≥нших м≥сц¤х.
¬ироби майстр≥в ≥ учн≥в школи неоднора≠зово експонувались на виставках Ћьвова,
«акопаного п, а з червн¤ 1905 р. пост≥йно виставл¤лись в ћ≥ському
промисловому музењ 12. ƒомашнЇ виробництво дит¤чих ≥г≠рашок, удосконалюючись щодо технолог≥њ
обробки дерева, насл≥ду≠вало традиц≥йно-композиц≥йн≥ пла≠стичн≥ принципи.
Ќайхарактерн≥ш≥ риси цих ≥грашок Ч ст≥йк≥сть плос≠ких узагальнених форм ≥ своЇр≥дн≥
прийоми художнього вир≥шенн¤. ƒавн≥ художн≥ навики були на≠ст≥льки ст≥йк≥, що
њх не вдалос¤ переломити насильним впрова≠дженн¤м нових зразк≥в. †ƒиректор школи п≥сл¤ намагань внести
зм≥≠ни в традиц≥йн≥ форми ≥грашок писав, що домашн≥ ¤вор≥вськ≥ про≠мисловц≥ виконують своњ твори з вправн≥стю
автомата, нав≥ть без св≥тла, завжди на одну моду, так ¤к це робили њх батьки ≥
д≥ди 13. ¬ школ≥ виготовл¤ли ≥грашки но≠вих форм, однак у домашньому
ви≠робництв≥ збер≥галис¤ давн≥ прин≠ципи формотворенн¤ коник≥в, во≠зик≥в,
свистунц≥в. ўе до початку першоњ св≥товоњ в≥й≠ни школа була закрита. ѕрипинив≠с¤
орган≥зований продаж ≥грашок домашнього виробництва за допо≠могою школи.
ћайстри продовжу≠вали виробл¤ти ≥грашки ≥ прода≠вати њх скупникам, ¤к≥
наживались на прац≥ рем≥сник≥в. ÷ей пер≥од характеризуЇтьс¤ по≠вторенн¤м давн≥х форм стол¤рних ≥грашок. 75
с≥мей робили одно- двок≥нн≥ в≥зки, колиски, дит¤ч≥ мебл≥ тощо. ѕ≥д впливом
промис≠лових ≥грашок ≥ так званих Ђв≥й≠ськовихї, ¤к≥ масово виготовл¤≠лись в
ѕольщ≥, де¤к≥ ¤вор≥вськ≥ майстри почали робити ф≥гурки жовн≥р≥в, автомоб≥л≥,
л≥таки та ≥н. ќднак перевагу мали давн≥ форми. ¬ розписах ≥грашок 1920Ч30-х ро≠к≥в
з'¤вл¤Їтьс¤ новий орнамен≠тальний мотив Ч велик≥ кружаль≠ц¤ Ч Ђколкаї Ч ≥
вводитьс¤ жов≠тий кол≥р. ¬ прийн¤т≥й систем≥ розпису, зг≥дно з ¤кою на природ≠ний
кол≥р дерева наносились чер≠вон≥ та зелен≥ кольори