Форми іграшок В. Прийми традиційні, їх джерела знаходяться в глибинній
давнині. У нього немає іграшок, які б дослівно повторювали одна одну в
розписі. Він безліч разів змінює один мотив, забираючи окремі деталі,
змінюючи кольорове зіставлення, що веде за собою новизну колориту, художнього
рішення. На початку 60-х років більшість майстрів перестали виготовляти столярні іграшки
і почали виробляти точені іграшки, побутові вироби та сувеніри на нових
токарних верстатах, декоруючи вироби плоским різьбленням, гравіруванням,
розписом і випалюванням. В. Прийма продовжує незмінно працювати на столярному
верстаті давньої конструкції — «кобильці», з допомогою сокири, вісняка і
циркуля. В. М. Прийма — не лише вмілий виконавець, «носій» традиційних форм, а
й художник яскравої творчої індивідуальності. Його творчість — цікава школа художньої народної іграшки, до якої звертаються
молоді майстри і художники. Сьогодні майстри беруть в основу своєї творчості весь арсенал народної
традиційної іграшки: форми, принципи пластичної побудови і прийоми розпису,
виробляючи нові варіанти, які по-своєму осучаснюють яворівську іграшку. В цьому
плані цікаві роботи дочки В. Прийми — Юлії Прийми (Яворів), Л. Корчака, Ю. Шия
(Львів), В. Виноградського (Київ). Г. Петришак (Львів) та ін. Учні професійно-технічного училища також розробляють різні варіанти
столярних іграшок. Новий напрям у розвитку яворівських іграшок визначило
звернення до точених іграшок сюжетного, тематич ного характеру. В цьому плані
особливо цікава творчість Степана Тиндика. Йому належить відома композиція «За
Наполеоном» І0. яка складається з трьох окремих іграшок. Перша —
«Вершник», в якій фігура воїна зображена з шаб- лею і мечем, друга — «Візок».