” ро≠ботах викладач≥в профес≥йно-тех≠н≥чного училища, њх учн≥в та р≥зь≠бар≥в,
¤к≥ працювали в арт≥л≥ ≥м. “. Ўевченка, в цеху при пром≠комб≥нат≥ ≥ в домашн≥х
умовах спо≠стер≥гаЇтьс¤ поЇднанн¤ р≥зних вплив≥в ≥ тенденц≥й. « одного боку Ч досить пр¤мол≥н≥йне викори≠станн¤ лемк≥вськоњ манери об'Їм≠ного
р≥зьбленн¤, з другого Ч ор≥≠Їнтац≥¤ на прийоми станковоњ скульптури. ¬ той же
час ≥дуть по≠шуки нового в русл≥ традиц≥йних композиц≥йно-пластичних прийом≥в
трактовки форми та декоруванн¤ розписом, плоским р≥зьбленн¤м, випалюванн¤м
тощо. ” 60-х роках пом≥тним стаЇ праг≠ненн¤ по-новому вир≥шувати проб≠леми
декоративного мистецтва, що мало безпосередн≥й вплив на по≠дальший розвиток
декоративноњ пластики в ц≥лому. ” творчост≥ ¤вор≥вських р≥зьбар≥в визначивс¤
своЇр≥дний перех≥д в≥д насл≥дуван≠н¤ станковоњ скульптури до влас≠ноњ мови
декоративноњ пластики, стають активними пошуки реал≥≠стичноњ умовност≥ й
узагальнень ¤к важлив≥ ¤кост≥ декоративноњ пла≠стики, пошуки декоративност≥, що
йдуть в план≥ ви¤вленн¤ естетич≠ноњ виразност≥, закладеноњ у влас≠тивост¤х
самого матер≥алу. ѕро усп≥хи таких шукань св≥дчать ро≠боти ƒ. ѕатЇЇва Ђ”рожайї, Ѕ. а≠люжного
Ђ“ачанкаї, ¬. адука Ђѕеремогаї та ≥н. ƒл¤ розвитку декоративноњ пла≠стики
явор≥вщини важливим Ї введенн¤ розпису. «а допомогою кольору майстри
домагаютьс¤ де≠коративноњ виразност≥ та емоц≥й≠ност≥ твор≥в. ” цьому план≥
ц≥кав≥ ¤вор≥вськ≥ точен≥ ≥грашки. –≥зьба≠р≥ почали доповнювати, збагачува≠ти скульптурний об'Їм, причому не
завжди живописними засобами, а часто використанн¤м граф≥чних прийом≥в,
р≥знофактурним опрацю≠ванн¤м поверхн≥. “ворч≥сть майстр≥в об'Їмного р≥зь≠бленн¤
60 Ч початку 70-х рок≥в ха≠рактеризуЇтьс¤ введенн¤м нових тем, сюжет≥в,
прийом≥в пластично- декоративного р≥шенн¤.