√лавна¤


†††††††††††††††††††††††††† „асом лише найхарактерн≥ш≥ ознаки дають можлив≥сть знайти под≥б≠н≥сть декоративно трактованих ли≠стк≥в з реально ≥снуючими. ” багатьох ¤воо≥вських мисок на дн≥ розм≥щен≥ г≥лочки з лист¤м па≠порот≥. √оловне стебло утворюють ск≥сно спр¤мован≥ до центральноњ вертикальноњ ос≥ листочки з су≠противним розм≥щенн¤м. ¬≥д стеб≠ла в≥дход¤ть три вит¤гнут≥ лис≠точки папорот≥ у своЇр≥дному трак≠туванн≥. Ћегко вигнута централь≠на жилка перес≥каЇтьс¤ паралель≠ними, ритм≥чними, розм≥щеними на в≥дстан≥ приблизно 2 мм одна в≥д одноњ, нагадуючи тим самим с≥т≠часте жилкуванн¤ природного листка.

Ћист¤ верби зображуЇтьс¤ у вигл¤д≥ нахиленого паг≥нн¤ з чергуванн¤м двоб≥чних дугопод≥б≠них л≥н≥й. ≤нколи розм≥щенн¤ њх порушуЇтьс¤, збер≥гаютьс¤ лише одноб≥чн≥ дугопод≥бн≥ л≥н≥њ.  в≥ти у ¤вор≥вських гончар≥в ма≠ють вигл¤д кола, обведеного зигзагопод≥бною л≥н≥Їю з кружечком в центр≥.  в≥тков≥ галузки мають форму стеблини з трьома паг≥нц¤≠ми, ¤к≥ зак≥нчуютьс¤ кружальц¤≠ми хвил¤стих л≥н≥й ≥ ц¤точок в центр≥. ’арактерним дл¤ розм≥≠щенн¤ листк≥в, паростк≥в на бере≠гах мисок Ї нахил њх в одну сто≠рону, що створюЇ певну енерг≥й≠н≥сть руху по колу.

¬ зображенн≥ кв≥т≥в в≥дчуваЇтьс¤ прагненн¤ до геометризац≥њ. ћотиви орнамента≠ц≥њ коричневих мисок знаход¤тьс¤ на меж≥ переходу в≥д геометричних до рослинних форм.

Ќайб≥льша група мисок маЇ рос≠линно-геометричний орнамент. ћо≠тиви геометричного ≥ рослинного орнаменту компонуютьс¤ в р≥зн≥ структурн≥ композиц≥њ. ’удожн¤ р≥зноман≥тн≥сть орнаментики цих мисок ви¤вл¤Їтьс¤ в р≥зноман≥тних, часто неспод≥ваних вар≥антах, пере≠фразованих повторенн¤х. ќкрему групу у ¤вор≥вському гон≠чарств≥ становл¤ть теракотов≥ не- полив'¤н≥ миски, фл¤ндрован≥ або розписан≥ б≥лим ангобом. ¬ техн≥≠ц≥ фл¤ндруванн¤ гончар≥ яворова використовували в≥домий прийом: т≥льки що проведен≥ б≥лим ангобом св≥ж≥ л≥н≥њ перетинали гребенем. ‘арба роз'Їднувалась ≥, ст≥каючи, переходила в тонк≥, ледь пом≥тн≥ л≥н≥њ.


читать раньше  читать далее
Hosted by uCoz