Ќайчаст≥ше перетинали по берегах
мисок смугу з трьох-чо- тирьох тоненьких л≥н≥й. ¬ м≥сц¤х перетину зат≥ков≥
л≥н≥њ, идучи вниз, створювали своЇр≥дний хвил¤сто- с≥тчастий в≥зерунок. ¬
характер≥ ¤вор≥вського фл¤ндруванн¤ пом≥тн≥ аналог≥њ з под≥льським наддн≥ст≠р¤нським
фл¤ндруванн¤м 6 пом≥тн≥ ≥ в≥дм≥нност≥, пор≥вн¤но з гуцуль≠ською, так
званою Ђпокрайньою фл¤ндр≥вкоюї 1. ” ¤вор≥вських мисках вс≥х груп Ч б≥лих, коричневих, теракотових Ч вироблена
сво¤ система декоруван≠н¤. њх орнаментац≥¤ характерна ¤к зм≥стом, так ≥
прийомами побудо≠ви композиц≥й. ¬ид≥л¤Їтьс¤ кон≠центрична композиц≥¤ з ц≥кавим
р≥шенн¤м орнаментики дна ≥ бере≠г≥в. ќриг≥нальне ¤вище в ¤вор≥в≠ських мисках
становить орнамен≠тика з листкових мотив≥в. ¬она в≥дм≥нна в≥д орнаментики мисок
найближчих центр≥в гончарства на Ћьв≥вщин≥ -Ч ѕотелича, √линська, √ородка,
—окал¤, —амбора та ≥нших 8. ѕри цьому ≥снують певн≥ в≥дм≥н≠ност≥ в декоруванн≥ мисок б≥лих, коричневих,
теракотових. ¬ худож≠ньому р≥шенн≥ б≥лих мисок дом≥≠нують живописн≥ засади, в
корич≠невих ≥ теракотових Ч граф≥чний характер декору. ќриг≥нальними, ц≥кавими формами та декором вид≥л¤ютьс¤ ¤вор≥вськ≥ глечики Ч
Ђзбанкиї. «ручн≥сть при виливанн≥ р≥дини ≥ наповнен≠н¤ нею Ђзбанк≥вї, фактор
м≥сткос≠т≥ продиктували форму з широкою горловиною, кул¤стим видовженим
корпусом. ” верхн≥й частин≥ гор≠ловини з одного боку формуЇтьс¤ л≥йка, а з
протилежного Ч прикр≥п≠люЇтьс¤ вушко. ўоб збанок мож≠на було п≥дн¤ти ≥
перенести за вушко, останнЇ робитьс¤ в≥дпов≥д≠ноњ форми ≥ прикр≥плюЇтьс¤ у най≠б≥льш
зручних ≥ конструктивно ви≠правданих м≥сц¤х Ч у нижн≥й час≠тин≥ горловини ≥
верхн≥й частин≥ корпусу. якщо дл¤ форм горщик≥в харак≠терна округл≥сть, то форми Ђзбан≠к≥вї
позначен≥ видовжен≥стю, ч≥т≠к≥стю под≥лу на частини: дно, ту≠луб, горловина Ч
Ђшийкаї, вушко. ƒно Ђзбанк≥вї формуЇтьс¤ часто з виступом Ч Ђупоромї. ¬≥д нього
≥де вгору плавне розширенн¤ кор≠пуса приблизно до половини ви≠соти посудини.