Третина висоти «збанка» іде на звуження корпуса до «шийки». Циліндрична
форма горловини зверху трохи розширена, переходить у вінця з лійкою. Невелика
випуклість і видовжена горловина надають «збанку» стрункості і легкості.
Співвідношення горловини і корпусу гармонійне, вивірене. Пластично збагачують форму вушко і лійка, вони добре виражають також
функцію виробу. Такий тип «збанків» був найпоширенішим на Яворівщині. Окремі
групи складають «збанки», декоровані ритуванням, поливою, розписами ангобами
без поливи. Характерний зв'язок ритованого орнаменту виступає на так званих «зелених
збанках» з круговою орнаментальною композицією. У них по випуклій частині
проходить зигзагоподібна смуга, обрамлена двома прямими лініями. У верхній
частині з'єднані між собою галузки «вербівки», з одностороннім орієнтуванням
листочків до випуклої частини, утворюють хвилясту стрічку. Орнаментальні смуги легкі, не перевантажені. їх характеру відповідають
рельєфні пружки на шийці. «Збанок» всередині суцільно вкритий коричневою
поливою, зовні — зеленою. На багатьох яворівських «збанках» зображені хвилясті стрічки. Вони мають
прямі аналогії з глечиками всієї України та інших слов'янських народів.
Відомий радянський мистецтвознавець В. М. Ва- силенко висловив думку, що
хвиляста орнаментація виступала ще у давніх слов ян як символ води Своєрідність
яворівських хвилястих стрічок полягає в тому, що вони утворюються з галузок —
«вер- бівок».Відмінний принцип декорування виступає в групі «збанків» з
ангобним розписом без поливи, виконаним на червонуватому тлі білим ангобом.
Розпис будується за принципом двосторонніх композицій. Гончарі виходили з
того, що ручка і лійка дещо порушують округлі лінії посудини і поділяють всю
її поверхню на передню, задню і бокові сторони. В залежності від цього і будується розпис по принципу окремих площин. На
площині під лійкою зображується провідний мотив, на бокових — додаткові.