Пластично збага­чують форму вушко і лійка, вони добре виражають також функцію виробу. Такий тип «збанків» був найпоширенішим на Яворівщині. Окремі групи складають «збанки», декоровані ритуванням, поливою, розписами ангобами без поливи.

Характерний зв'язок ритованого орнаменту виступає на так званих «зелених збанках» з круговою ор­наментальною композицією. У них по випуклій частині проходить зиг­загоподібна смуга, обрамлена дво­ма прямими лініями. У верхній частині з'єднані між собою галуз­ки «вербівки», з одностороннім орієнтуванням листочків до випук­лої частини, утворюють хвилясту стрічку.

Орнаментальні смуги лег­кі, не перевантажені. їх характеру відповідають рельєфні пружки на шийці. «Збанок» всередині суціль­но вкритий коричневою поливою, зовні — зеленою.

На багатьох яворівських «збан­ках» зображені хвилясті стрічки. Вони мають прямі аналогії з глечи­ками всієї України та інших сло­в'янських народів. Відомий радян­ський мистецтвознавець В. М. Ва- силенко висловив думку, що хвиляста орнаментація виступала ще у давніх слов ян як символ води Своєрідність яворівських хвиляс­тих стрічок полягає в тому, що во­ни утворюються з галузок — «вер- бівок».Відмінний принцип декорування виступає в групі «збанків» з ангобним розписом без поливи, ви­конаним на червонуватому тлі бі­лим ангобом. Розпис будується за принципом двосторонніх компози­цій. Гончарі виходили з того, що ручка і лійка дещо порушують ок­руглі лінії посудини і поділяють всю її поверхню на передню, задню і бокові сторони.

В залеж­ності від цього і будується розпис по принципу окремих площин. На площині під лійкою зображується провідний мотив, на бокових — до­даткові.