¬ажливий вид ¤вор≥вськоњ керам≥≠ки Ч кахл≥, добре випален≥, чер≠воно-рожевого кольору. « них бу≠дували груби ≥ печ≥. “ак≥ кахли виготовл¤ли гончар≥ ≤. ¬ербинець, ћ. Ќаконечний, ¤к≥ навчались в  оломийськ≥й гончарн≥й школ≥ ¹³, були об≥знан≥ з принципами деко≠руванн¤ (ритуванн¤, розпис, фл¤н≠друванн¤) кахл≥в такими в≥домими гуцульськими майстрами, ¤к ≤. Ѕа- ранюк, ќ. Ѕахматюк, ѕ.  ошак, однак повернувшись до яворова, використовували м≥сцев≥ художн≥ прийоми декоруванн¤ керам≥ки, особлив≥стю ¤кого був коричневий фон ≥ орнаментуванн¤ улюбленим мотивом Ч Ђверб≥вкоюї.

 р≥м посуду ≥ кахл≥в, ¤вор≥вськ≥ гончар≥ виробл¤ли ≥грашки, пере≠важно свистунц≥ Ч п≥вники, кони≠ки, здеб≥льшого др≥бних форм, ви≠сотою до 5 см. њх легко розпису≠вали хвил¤стими л≥н≥¤ми б≥лою ≥ червоною ангобами, поливали ко≠льоровою поливою. ‘ормували ≥грашки вручну, обо≠в'¤зково робили два отвори в ту≠лубах дл¤ своЇр≥дного заломлю≠ванн¤ пов≥тр¤.

Ќайпоширен≥ш≥ свистунц≥ Ч п≥вни≠ки. √олова в них п≥дн¤та, розши≠рений в боках тулуб, згладжена горизонтальна спинка, короткий зр≥заний хв≥ст Ч свищик.

Ќоги п≥вник≥в Ч кругла п≥дставка, на ¤к≥й вони твердо сто¤ть, вит¤г≠нувши вперед шию, н≥би готов≥ за≠сп≥вати.

÷≥кав≥ й коники з такими самими короткими ногами у вигл¤д≥ п≥д≠ставки. Ѕ≥льше уваги майстри при≠д≥л¤ли формуванню голови кон¤, передаючи характерн≥ риси цих тварин.

–озвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин згубно вплинув на долю ¤вор≥в-

ського гончарства. ¬ —х≥дн≥й √а≠личин≥ в к≥нц≥ XIX ст. працю≠вало чотири ¹⁴ фа¤нсових заводи, два з ¤ких Ч в селах √линськ ≥ ѕотелич Ч були розм≥щен≥ майже на границ≥ з явор≥вським районом. —купники та лихвар≥ вз¤ли в своњ руки торг≥влю народними вироба≠ми. ѕрац¤ гончар≥в була вкрай знец≥нена. ¬се це вело за собою ≥ творчу деградац≥ю.