јле до цього часу ¤вор≥вське (назвемо його так, включаючи, ¤к ≥ автор, в цю назву м≥сто явор≥в та увесь явор≥вський район) мистецтво було мало вивчене. ЌемаЇ жодноњ монограф≥њ, що грунтовно висв≥тлювала б його форми, орнаменти, розпов≥дала б про ц≥кавих народних майстр≥в. ¬ окремих статт¤х, переважно етнограф≥чних, лише поб≥жно торкались питанн¤ мистецтва явор≥вщини.  онче необх≥дним було мистецтвознавче досл≥дженн¤ народного мистецтва всього району ¤к ц≥льного ¤вища. ” книз≥, що пропонуЇтьс¤ уваз≥ читача, м≥ст¤тьс¤ не лише загальн≥ художн≥ характеристики ¤вор≥вського народного мистецтва, а й розкриваютьс¤ окрем≥ його види. –≥зьба ≥ розпис по дереву, мистецтво створенн¤ дерев'¤ноњ ≥грашки, керам≥ки, прекрасн≥ писанки з њх чудовим за декоративн≥стю розписом, багатобарвне мистецтво вишивки ≥ ткацтва Ч все це глибоко вивчено, досл≥джено, систематизовано, розгл¤нуто окремо ≥ в сп≥вставленн≥. ¬ результат≥ виникаЇ ч≥тке ≥ ¤скраве у¤вленн¤ про народне мистецтво явор≥вщини ≥, що особливо хот≥лось би наголосити, явор≥вщина постаЇ ¤к значний художн≥й осередок народного мистецтва, не менш ц≥кавий, н≥ж √уцульщина. ћожна з повною п≥дставою твердити, що –. ¬. „угай, ¤ка багато рок≥в вивчала мистецтво явор≥вщини, подарувала нам своЇр≥дне наукове в≥дкритт¤. “е, що було б≥льш або менш в≥доме ¤к сума розр≥знених ≥ не вповн≥ ос¤гнутих художн≥х ¤вищ, в досл≥дженн≥ „угай постало ¤к велике ≥ ц≥льне ¤вище. ¬ цьому велика заслуга автора, ¤к ≥ в тому, що вона зум≥ла розкрити ≥ показати красу народних вироб≥в. ѓњ характеристики, описи в≥дзначаютьс¤ великою точн≥стю, автор Ђбачитьї ≥ своЇ вм≥нн¤ Ђбачитиї передаЇ читачев≥, веде його в≥д одного виду народного мистецтва до ≥ншого. ¬елику наукову ц≥нн≥сть становить анал≥з тих вироб≥в, що здеб≥льшого виступають предметом зац≥кавленн¤ етнограф≥в ≥ не вважаютьс¤ художн≥ми. ÷е вироби з лози, рогози, соломи, художн¤ варт≥сть ¤ких виникаЇ в процес≥ виготовленн¤, за рахунок краси матер≥алу.

ѕрекрасне знанн¤ техн≥ки, практичного використанн¤ розгл¤нутих вироб≥в дозвол¤Ї правильно оц≥нити ≥ зрозум≥ти њх, дати ц≥каву художню характеристику кожного предмета.

јвтор з повним правом вид≥л¤Ї в р≥зьб≥ по дереву найдавн≥ш≥ форми (тригранно-вињмчасту р≥зьбу) ≥ нов≥ (плоский рельЇф), вказуЇ на своЇр≥дний художньо-декоративний прийом, ¤кий називаЇтьс¤ Ђ¤вор≥вськимї ≥ пол¤гаЇ в особливост¤х техн≥ки, принципах орнаментального ≥ кольорового р≥шенн¤.

ƒуже ц≥кав≥ стор≥нки, де автор веде нас у св≥т речей малознайомий, призабутий. ÷е розписи скринь ≥ мистецтво дерев'¤ноњ ≥грашки, орнаментальн≥ мотиви ¤ких не повторюютьс¤ в розписах ≥нших художн≥х центр≥в ”крањни.

÷≥кав≥ й стор≥нки, присв¤чен≥ ¤вор≥вськ≥й керам≥ц≥ Ч побутовому, ≥ в той же час художньому посуду.

–озписи, кольорова ангоба, техн≥ка поливи, кольоровоњ ≥ прозороњ, з њњ вин¤тковими живописними ефектами Ч все це ознаки керам≥чного мистецтва явор≥вщини. Ѕагато уваги прид≥лено ≥ мистецтву вишивки, тканн¤. јвтор Ч ж≥нка ≥, природно, особливо повно й глибоко в≥дчуваЇ це ж≥ноче, таке давнЇ ≥ таке багате мистецтво. ƒосл≥дженн¤ –. ¬. „угай, безперечно, багато дасть тим, хто ц≥кавитьс¤ прекрасним народним мистецтвом ”крањни.

ƒоктор мистецтвознавства професор ¬. ћ. ¬асиленко