≥ розцв≥тають в рад¤нський час
кращ≥ надбанн¤ минулого. ќсобливого поширенн¤ ≥ розвитку набули нин≥ на
явор≥вщин≥ так≥ р≥зновиди народноњ творчост≥, ¤к декоративний розпис, плоске,
рельЇфне та скульптурне р≥зьблен≠н¤, виготовленн¤ дит¤чих ≥грашок, вишиванн¤. ¬
умовах рад¤нськоњ д≥йсност≥ зм≥нивс¤ зм≥ст народного декоративного мистецтва,
виникли його нов≥ художн≥ види ≥ форми. “епер усп≥шно розвиваютьс¤, на≠приклад,
дерев'¤на скульптура ма≠лих форм, випалюванн¤, ≥нтарс≥¤, розпис сувен≥рних
вироб≥в. —учасне народне декоративно-при≠кладне мистецтво побутуЇ на яво≠р≥вщин≥
в таких основних фор≠мах, ¤к орган≥зован≥ виробництва, традиц≥йн≥ художн≥
промисли ≥ творч≥сть народних майстр≥в у до≠машн≥х умовах. ¬≥дкрита в 1946 р. явор≥вська шко≠ла
художн≥х ремесел (нин≥ профе≠с≥йно-техн≥чне училище в селищ≥ ≤вано-‘ранкове
явор≥вського ра≠йону) в≥д≥гравала ≥ в≥д≥граЇ велику роль у справ≥ п≥дготовки
кадр≥в, в питанн¤х впровадженн¤ нових тех≠нолог≥чних прийом≥в, найр≥знома≠н≥тн≥ших
метод≥в художньоњ оброб≠ки дерева, визначенн¤ нових на≠пр¤м≥в у розвитку цього
поширено≠го виду художньоњ народноњ твор≠чост≥. ѕров≥дн≥ майстри працюють в
орган≥зован≥й бригад≥ по виго≠товленню сувен≥р≥в ≥ дит¤чих ≥гра≠шок при промкомб≥нат≥,
в сувен≥р≠них цехах мебльового комб≥нату та л≥сгоспзагу. ¬ ш≥стьох селах райо≠ну
(Ѕердих≥в, Ћ≥сневич≥, ћолош- кович≥, ѕ≥длуби, ѕрилбич≥, —тари≠н≥) в≥дом≥
бригади вишивальниць Ћьв≥вськоњ фабрики художн≥х ви≠роб≥в ≥м. Ћес≥ ”крањнки.
“вори ба≠гатьох майстр≥в здобули загальне визнанн¤ ≥ висок≥ оц≥нки на облас≠них,
республ≥канських ≥ всесоюз≠них виставках, конкурсах. ¬ажливою формою розвитку на≠родного
декоративно-прикладного мистецтва на явор≥вщин≥ Ї д≥¤ль≠н≥сть народних майстр≥в
в домаш≠н≥х умовах. ќсобливих усп≥х≥в до≠с¤гнуто у виготовленн≥ вироб≥в су≠вен≥рного
характеру способом то- ченн¤; плоского, рельЇфного, гра≠ф≥чно-контурного
р≥зьбленн¤; роз≠пису; плет≥нн¤ з лози, рогози ≥ со≠ломи; вишиванн¤. “ворч≥сть
¤вор≥вських майстр≥в визначають своЇр≥дний характер, стильова Їдн≥сть, хоча при
цьому кожен з них волод≥Ї ≥ндив≥дуаль≠ним творчим методом. ƒосл≥дженн¤
сучасного народного декоративно-прикладного мисте≠цтва явор≥вщини становить не
т≥льки науковий, а й суто практич≠ний ≥нтерес. ” дорад¤нський час народне ми≠стецтво
явор≥вщини ¤к художнЇ ¤вище не вивчалос¤. Ћише окрем≥ фрагментарн≥ дан≥ про
народн≥ промисли цього осередку знаходи≠мо в ≥сторичн≥й, етнограф≥чн≥й, ста≠тистичн≥й
л≥тератур≥. ƒе¤к≥ в≥домо≠ст≥ про ≥стор≥ю промисл≥в яворова, окремих м≥ст ≥ с≥л
району зустр≥≠чаютьс¤ у польських досл≥дник≥в.