працях, автори їх виходили з
неправильних науково-методологічних засад при висвітленні явищ мистецтва. Для вивчення народного декоративного
мистецтва Яворівщини певне значення мають окремі згадки в художній
публіцистичній літературі. Цікаві зауваження, наприклад, про звичаї, народну
творчість є в працях письменника Осипа Маковея 3, який народився в
Яворові. Відомий російський письменник О. Толстой, перебуваючи під час першої
світової війни в Яво- рівському районі, звернув увагу на своєрідність народного
одягу, декоративну кераміку, провів аналогії своєрідного головного убору
жінок Яворова (бавниць) з російськими кокошниками 4. Висвітлення
питань художніх особливостей, естетичної цінності народного мистецтва
розпочинається, по суті, лише в мистецтвознавчій літературі радянського періоду.
Це узагальнюючі праці, присвячені теоретичним проблемам народного
декоративного мистецтва, таких дослідників, як В. С. Во- ронов, В. О.
Городцов, А. В. Ба- кушинський, Б. О. Рибаков, О. Б. Салтиков, Г. К. Вагнер, В.
М. Василенко, М. А. Ільїн. В них сформульовано естетичні принципи народного
мистецтва, специфічні особливості його функціонування, вказано на місце народного
мистецтва в сучасній радянській культурі, підкреслено вагомість досліджень
про деякі промисли, здійснено мистецтвознавчий аналіз окремих видів і творів
народного декоративного мистецтва. Сьогодні питаннями дальшої розробки теорії
народного мистецтва займаються такі авторитетні дослідники народної художньої
творчості, як П. Богатирьов, І. Богу- славська, Б. Вязьмін, В. Гусєв, Т. Разіна, Т. Семенова, В. Щер-
бак, М. Некрасова 5. В ряді мистецтвознавчих праць ідеться про
окремі явища, факти, творчість народних майстрів Яворівщини. Це, перш за все,
шеститомна «Історія українського мистецтва» (К., 1966—1968); «Нариси з
історії українського декоративно- прикладного мистецтва» (Львів, 1969);
альбомні видання академічного плану під загальною назвою «Українське народне
мистецтво», зокрема «Тканини та вишивки» (К., 1960); «Вбрання» (К., 1961); «Різьблення
та художній метал» (К., 1962), «Живопис» (К., 1967);
«Кераміка і скло» (К., 1974). Цікаві відомості про Яворів як центр керамічного
виробництва вперше подано в історико-етногра- фічному дослідженні К. Матейко
«Народна кераміка західних областей України XIX—XX ст.» (К., 1959). Деякі дані
про вишивку Яворівщини містяться в збірнику І. Гургули, С. Чехович «Народні
майстри» (Львів, 1959), в науково-популярному нарисі І. Гургули «Народне
мистецтво західних областей України» (К., 1966). Докладну характеристику
особливостей художньої обробки дерева засобами плоского, рельєфного різьблення
та розпису знаходимо в книзі А. Ф. Будзана «Різьба по дереву в західних
областях України» (К., 1960). У його ж статті «Яворівські мальовані скрині» 6
проаналізовано і відповідно класифіковано за змістом та формою
орнаментальні мотиви, їх композиційні схеми і вказано перспективи розвитку
цього виду художньої творчості. Якщо окремі питання орнаменту,
колориту вишивок, художньої обробки дерева на Яворівщині знайшли відображення
в ряді публікацій, то про особливості ткацтва,