Для вивчення народного декора­тивного мистецтва Яворівщини певне значення мають окремі згад­ки в художній публіцистичній літе­ратурі. Цікаві зауваження, наприк­лад, про звичаї, народну творчість є в працях письменника Осипа Маковея ³, який народився в Яво­рові. Відомий російський письмен­ник О. Толстой, перебуваючи під час першої світової війни в Яво- рівському районі, звернув увагу на своєрідність народного одягу, де­коративну кераміку, провів анало­гії своєрідного головного убору жінок Яворова (бавниць) з росій­ськими кокошниками ⁴. Висвітлення питань художніх особ­ливостей, естетичної цінності на­родного мистецтва розпочинаєть­ся, по суті, лише в мистецтвознав­чій літературі радянського періо­ду. Це узагальнюючі праці, при­свячені теоретичним проблемам народного декоративного мисте­цтва, таких дослідників, як В. С. Во- ронов, В. О. Городцов, А. В. Ба- кушинський, Б. О. Рибаков, О. Б. Салтиков, Г. К. Вагнер, В. М. Василенко, М. А. Ільїн. В них сформульовано естетичні принципи народного мистецтва, специфічні особливості його функ­ціонування, вказано на місце на­родного мистецтва в сучасній ра­дянській культурі, підкреслено ва­гомість досліджень про деякі про­мисли, здійснено мистецтвознавчий аналіз окремих видів і творів на­родного декоративного мистецтва. Сьогодні питаннями дальшої роз­робки теорії народного мистецтва займаються такі авторитетні до­слідники народної художньої твор­чості, як П. Богатирьов, І. Богу- славська, Б. Вязьмін, В. Гусєв,

Т. Разіна, Т. Семенова, В. Щер- бак, М. Некрасова ⁵. В ряді мистецтвознавчих праць ідеться про окремі явища, факти, творчість народних майстрів Яво­рівщини. Це, перш за все, шести­томна «Історія українського мисте­цтва» (К., 1966—1968); «Нариси з історії українського декоративно- прикладного мистецтва» (Львів, 1969); альбомні видання академіч­ного плану під загальною назвою «Українське народне мистецтво», зокрема «Тканини та вишивки» (К., 1960); «Вбрання» (К., 1961);

«Різьблення та художній метал»

(К., 1962), «Живопис» (К., 1967); «Кераміка і скло» (К., 1974). Цікаві відомості про Яворів як центр керамічного виробництва вперше подано в історико-етногра- фічному дослідженні К. Матейко «Народна кераміка західних об­ластей України XIX—XX ст.» (К., 1959). Деякі дані про вишивку Яворівщини містяться в збірнику І. Гургули, С. Чехович «Народні майстри» (Львів, 1959), в науко­во-популярному нарисі І. Гургули «Народне мистецтво західних об­ластей України» (К., 1966). До­кладну характеристику особливо­стей художньої обробки дерева засобами плоского, рельєфного різьблення та розпису знаходимо в книзі А. Ф. Будзана «Різьба по дереву в західних областях Украї­ни» (К., 1960). У його ж статті «Яворівські мальовані скрині» ⁶ проаналізовано і відповідно класи­фіковано за змістом та формою орнаментальні мотиви, їх компози­ційні схеми і вказано перспективи розвитку цього виду художньої творчості.

Якщо окремі питання орнаменту, колориту вишивок, художньої обробки дерева на Яворівщині зна­йшли відображення в ряді публіка­цій, то про особливості ткацтва,