загальної гармонії. Неодноразово
на виставках експонувались різноманітні роботи яворівських токарів, в тому
числі дерев'яна працююча швейна машина, макети поїзда з вагонами, млинів тощо.
Для яворівських точених виробів кінця XIX — початку XX ст. характерна
стійкість форм. Токарі дотримувалися давно встановлених стають надбанням усіх токарів району. Колишні випускники школи — сьогодні відомі майстри, які уважно вивчають
спадщину своїх попередників, займаються пошуками нових засобів художньої виразності.
В артілі ім. Т. Шевченка, а пізніше в мебльовому комбінаті працювали над
розробкою нових токар- Музичко П. Ю.
Кухонний набір. Дерево, різьблення. Яворів. 1950. МЕХП. форм, але вирішували їх в різних
варіантах. Значного розвитку і організованого характеру набрало це виробництво в
радянський час. Передумови для цього були створені вже в перші післявоєнні
роки. Токарі організувались в артілі ім. Т. Шевченка, в цеху при Яворівському
промкомбінаті, а пізніше в ліспромгоспі. Професійно-технічне
училище відігравало і відіграє значну роль в підвищенні рівня художніх якостей
токарних виробів, у питаннях вироблення свідомого ставлення до традицій і їх
розуміння, у процесах створення нових форм, нових технологічних прийомів, які
згодом них виробів майстри старшого покоління
— В. Айхер, О. Прийма, С. Мілянець, О. Мартинов, І. Пе- леньо. Друга половина 50-х років стала початком значного піднесення токарного
виробництва в районі. При Яворівському промкомбінаті працювали токарі в
спеціально організованій сувенірній бригаді — І. Станько, В. Лютий, М. Цуньов-
ський, Б. Скобало, Б. Матла, П. Душко. А в цеху сувенірних виробів ліспромгоспу
працювало 16 випускників професійно-технічного училища. Привертає увагу і
творчість майстрів, які працюють в домашніх умовах,— С. Тиндик, Б. Лопачак, Ю.
Прийма, В. Гдуля