≥ ¬. ѕрийма. Ќов≥ токарн≥ верста≠ти,
р≥зноман≥тн≥ ≥нструменти з тон≠кими, пр¤мими, заокругленими ле≠зами дали
можлив≥сть в домашн≥х умовах застосовувати найдоскона≠л≥ш≥ техн≥чно-художн≥
прийоми. « точки зору розвитку тенденц≥й дуже показовою Ї творч≥сть ¬. √ду- л≥.
…ого вироби в≥дзначаютьс¤ лег≠к≥стю форм, художн≥стю њх р≥шен- —ьогодн≥ в яворов≥ ≥ сел≥ Ќако≠нечному
працюЇ багато молодих токар≥в, ¤к≥ навчались у старших майстр≥в ≥ добре
волод≥ють р≥зни≠ми техн≥чними прийомами. ’арактерною рисою творчост≥ старшого ≥
молодшого покол≥нь Ї настирлив≥ пошуки нових форм, що пов'¤зано ≥з зм≥ною
утил≥тарного призначенн¤ вироб≥в та њх рол≥ в ћузичко ѕ. ё.
ухонний наб≥р. ƒерево, р≥зьбленн¤. явор≥в. 1950. ћ≈’ѕ. н¤ ≥ тому мають широкий попит. ¬
к≥нц≥ 50-х рок≥в ¬. √дул¤ ство≠рюЇ нов≥ форми вироб≥в сувен≥р≠ного характеру.
…ого пошуки зна≠йшли п≥дтримку ≥ скоро стають надбанн¤м ус≥х токар≥в. Ѕагатьом
сувен≥рам роботи ¬. √ду- л≥ притаманна вишукан≥сть форми, надзвичайна тонк≥сть
ст≥нок (до 1Ч2 мм), ¤ка даЇ можлив≥сть де≠ревин≥ просв≥чуватись, грати при≠родними
кольоровими в≥дт≥нками ≥ переливами св≥тлот≥ней. ¬загал≥ в творчост≥ токар≥в
останн≥х рок≥в ¤скраво ви¤вл¤Їтьс¤ розум≥нн¤ ма≠тер≥алу ¤к одного з джерел
худож≠ньоњ виразност≥, прагненн¤ зберег≠ти структурн≥ ≥ фактурн≥ ¤кост≥ де≠ревини. побут≥, виразноњ тенденц≥њ до
деко≠ративност≥. Ќайпоширен≥ш≥ форми Ч з торцю≠ванн¤м
верхньоњ ≥ нижньоњ частин вироб≥в, що мають заокруглену форму, невеликий
д≥аметр (5Ч јналог≥чн≥ форми мають боч≥вки,
але в них ст≥нки п≥дн≥маютьс¤ не пр¤мо вверх, а злегка розширюю≠тьс¤ в середн≥й
частин≥. ќкрему групу становл¤ть вироби кон≥чноњ форми Ч чарки, горн¤та,