Ќародна художн¤ творч≥сть т≥сно зв'¤зана з трудовою д≥¤льн≥стю людини, њњ
звича¤ми, њњ побутом. ¬≥д найдавн≥ших час≥в ви¤вл¤ла людина турботу про те, щоб
мати не т≥льки зручн≥, а й гарно оформ≠лен≥ знар¤дд¤ прац≥, щоб од¤г, житло
виконували не лише утил≥≠тарн≥ функц≥њ, а й несли естетичне навантаженн¤. ¬
р≥зноман≥тних ми≠стецьких творах народ вт≥лював своЇ розум≥нн¤ прекрасного.
ќсоб≠ливост≥ зм≥сту ≥ художньоњ мови народного мистецтва завжди вели≠кою м≥рою
залежали в≥д характеру трудовоњ д≥¤льност≥ людини, соц≥≠ально-економ≥чних,
природно-гео≠граф≥чних та р¤ду ≥нших умов. –озгл¤д окремих вид≥в народного
мистецтва явор≥вщини, простежен≠н¤ њх еволюц≥њ з найдавн≥ших час≥в утруднено
недостатньою к≥льк≥стю матер≥ал≥в. “ому дл¤ досл≥дженн¤ вз¤то збережен≥ твори
переважно в≥д середини XIX ст. до наших дн≥в. Ќа¤вн≥сть у цих виробах сталих
м≥сцевих традиц≥йних ху≠дожн≥х ознак у формах, орнамент≥, колорит≥ св≥дчить про
тривалий по≠передн≥й етап њх розвитку, ¤кий веде св≥й початок на ц≥й територ≥њ
ще з до≥сторичних час≥в \ ѕроведен≥ в сел≥ «атоки явор≥в- ського району
археолог≥чн≥ розкоп≠ки ви¤вили поселенн¤, що датую≠тьс¤ 1700Ч700 рр. ƒќ Ќ. ™.2 ѕ≥д час розкопок
знайдено багато ке≠рам≥чних пам'¤ток. —еред них ви≠д≥л¤Їтьс¤ посуд охристоњ,
с≥ро-жов≠тоњ ≥ с≥роњ глини, з ритим орнамен≠том у верхн≥й частин≥. √еометричн≥
орнаментальн≥ мотиви розм≥щен≥ горизонтальними смугами ≥ скла≠даютьс¤ з пр¤мих
та ск≥сних ри≠сочок, заглиблень, виконаних паль≠ц¤ми, ≥ прор≥заних круглих отво≠р≥в.
јрхеолог≥чн≥ знах≥дки св≥д≠чать, що у найдавн≥ш≥ часи, зокре≠ма в добу п≥зньоњ
бронзи, на тери≠тор≥њ явор≥вщини були в≥дом≥ пр¤≠ д≥нн¤, ткацтво ≥ виготовленн¤ по≠суду
3. ѕро тогочасну керам≥ку можна
скласти досить повне у¤вленн¤, оск≥льки вироби з нењ найкраще збереглис¤. ѕ≥д
час розкопок в урочищ≥ аспр≥в б≥л¤ села “ерно- виц¤ знайдено чотири види ми≠сок
Ч р≥зних за формою, нахилом в≥нц≥в ≥ пропорц≥йним сп≥вв≥дно≠шенн¤м окремих
частин. ÷¤ кера≠м≥ка належить до п≥знього етапу ¬исоцькоњ культури ≥ датуЇтьс¤
VIIЧVI ст. до н. е.4 ѕоселенн¤ ¬исоцькоњ культури бу≠ло в≥дкрите в
сел≥ Ўкло 5 ¬ 1968 р.
“ут ви¤влено дв≥ групи мисок, горщики, ложки, ф≥гурку птаха, пр¤слице. ”весь
посуд виготовле≠ний з глини, ≥нод≥ з дом≥шкою не≠великоњ к≥лькост≥ п≥ску,
прикраше≠ний горизонтальними р¤дами густо розм≥щених заглиблень, отвор≥в б≥≠л¤
в≥нц≥в. «устр≥чаютьс¤ миски з хвил¤стими в≥нц¤ми. ¬ процес≥ ≥сторичного
розвитку зм≥нювалис¤ культури, а в≥дпов≥д≠но Ч й художн≥ образи ≥ форми.
«розум≥ло, що б≥льш≥сть давн≥х художн≥х форм не д≥йшла до нас у своЇму
перв≥сному вигл¤д≥. Ќе до к≥нц¤ з'¤совано њх походженн¤, хоча напевно в≥домо,
що вони про≠т¤гом довгоњ еволюц≥њ вбирали ха≠рактерн≥ прикмети вс≥х наступних
епох, водночас збер≥гаючи окрем≥ елементи й ознаки минулого. «агальновизнаними
Ї дос¤гненн¤ в галуз≥ матер≥альноњ ≥ духовноњ культури слов'¤н, ¤к≥ засел¤ли те≠ритор≥ю
Ћьв≥вщини, в тому числ≥ явор≥вщини, у перших стол≥тт¤х нашоњ ери. ƒальший
прогрес зем≠леробства, розвиток ремесла ≥ тор≠г≥вл≥, зародженн¤ ≥ндив≥дуального
землекористуванн¤ Ч все це спри≠¤ло глибокому майновому розша≠руванню ≥ привело
до остаточного розкладу перв≥сно-общинного ладу ≥ виникненн¤ м≥жплем≥нних тери-