÷≥нн≥ матер≥али про культуру, по≠бут, сусп≥льн≥ в≥дносини на яво≠р≥вщин≥ в часи ƒревньоњ –ус≥ ви≠¤влено археологами п≥д час розко≠пок городищ в селах ƒобростани ≥ —традч явор≥вського району⁶.  ерам≥ка цих городищ декорована ритим орнаментом пр¤мол≥н≥йних ≥ хвил¤стих смуг. Ќа в≥дм≥ну в≥д декору керам≥чних вироб≥в попе≠редн≥х епох, в керам≥ц≥ цього часу з'¤вл¤ютьс¤ смуги, орнаментован≥ хвил¤стими л≥н≥¤ми. —еред р≥зних за формою горщик≥в знайдено та≠кож дек≥лька уламк≥в корчаг⁷. ѕ≥сл¤ розпаду давньоруськоњ дер≠жави на окрем≥ феодальн≥ кн¤з≥в≠ства сучасна територ≥¤ явор≥вщи≠ни входила спочатку до складу ѕеремишльського, пот≥м √алицько≠го, а з к≥нц¤ XII до половини XIV ст.Ч до складу √алицько-¬о≠линського кн¤з≥вства. Ќа той час √алицько-¬олинське кн¤з≥вство було краЇм з багатолюдними м≥≠стами й селами. ¬ його склад≥ Ћьв≥в вир≥с у великий осередок ремесла й торг≥вл≥ ⁸, в ¤кому вже в середин≥ XIV ст. ≥снували це≠хи ⁹.

–емесло й промисли в≥д≥гравали важливу роль в утворенн≥ ≥ даль≠шому розвитков≥ м≥ст ¹⁰. ÷ьому спри¤ла також жвава торг≥вл¤, ¤ка велас¤ м≥ж крањнами «аходу ≥ —хо≠ду. —воЇр≥дним пром≥жним пунк≠том на шл¤ху, що зв'¤зував «ах≥д з≥ —ходом був Ћьв≥в, ¤кий ≥нтен≠сивно розвивавс¤ й укр≥плювавс¤. Ќавколо Ћьвова виникали нов≥ м≥ста, серед ¤ких був ≥ явор≥в. ѕерша письмова згадка про яво≠р≥в належить до 1376 р. ¹¹ ћ≥сто виникло ¤к хл≥боробське, торгове

≥ рем≥сниче поселенн¤ на важливо≠му торговельному шл¤ху Ћьв≥в Ч ярослав, над р≥кою Ўкло, пра≠вою притокою —¤ну. «авд¤ки та≠кому географ≥чному положенню явор≥в був вт¤гнутий в орб≥ту торговельних зносин з багатьма м≥стами, що зумовило його ≥нтен≠сивний розвиток. ”же в XV ст. м≥сто було в≥доме ¤к важливий торговельний ≥ виробничий осере≠док.

Ќазва м≥ста Ч явор≥в Ч походить, за переказами, в≥д густих ¤ворових л≥с≥в, що займали навколишню те≠ритор≥ю. ѕриродн≥ багатства яво≠р≥вщини, особливо л≥си, виг≥дне географ≥чне ≥ торговельне положен≠н¤ спри¤ли розвитков≥ рем≥сничого виробництва. –≥зн≥ породи дерев (¤в≥р, дуб, липа, в≥льшина), лоза, болотн≥ чагарники, рогоза, коноп≠л≥, льон, гончарна глина, б≥лий п≥≠сок Ч все це використовувалось дл¤ виготовленн¤ вироб≥в, ¤к≥ за≠стосовувались у побут≥. ќсновними формами розвитку ми≠стецтва явор≥вщини були домашн≥ ремесла (ткацтво, вишиванн¤, р≥зь≠бленн¤, керам≥ка, малюванн¤), ¤к≥ забезпечували необх≥дн≥ потреби житт¤ с≥льського населенн¤, ≥ м≥≠ськ≥ промисли. ѕор¤д з давн≥ми мистецькими традиц≥¤ми у розвит≠ку художнього виробництва важ≠ливу роль в≥д≥гравали засвоюван≥ в процес≥ торговельних зв'¤зк≥в мистецьк≥ здобутки ≥нших наро≠д≥в.

« 1482 р. в яворов≥ провод¤тьс¤ ¤рмарки, зд≥йснюЇтьс¤ буд≥вни≠цтво м≥ськоњ ратуш≥ ¹². ¬ 1569 р. м≥сто отримало магдебурзьке пра≠во. ¬се це спри¤ло дальшому ≥н≠тенсивному розвитков≥ м≥ста ≥ художнього виробництва по вс≥й явор≥вщин≥. Ќа початку XVII ст. у яворов≥ нал≥чувалос¤ 195 будин≠к≥в м≥щан ≥ 184 хати загородник≥в. «а реЇстром 1621 р. в м≥ст≥ про-